Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Нагадаємо, що 31 березня Уряд підтримав законопроєкт Мінсоцполітики, який покликаний змінити підхід щодо працевлаштування людей з інвалідністю. Зокрема, роботодавці матимуть гнучкі можливості щодо виконання норми працевлаштування як через пряме працевлаштування, так і через замовлення послуг та товарів у підприємств, власниками яких є особи з інвалідністю, або благодійних внесків на розвиток доступного середовища. Про це ми розповідали тут, а про сам проєкт Закону під №5344 та його норми ось тут.
23 квітня 2021 року "Слуги народу" (а саме Г. Третьякова) зареєструвала у ВРУ альтернативний законопроєкт №5344-3 "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав осіб з інвалідністю на працю". Переглянути його можна тут, а порівняльну таблицю - за посиланням.
Згідно з пояснювальною запискою, законопроєктом пропонується:
1. Поетапне підвищення квоти робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю:
- з 01.01.2022 року - у розмірі 4% середньооблікової кількості штатних працівників облікового складу за місяць з розрахунку повного робочого часу;
- 3 01.01.2023 року - у розмірі 5% середньооблікової кількості штатних працівників облікового складу за місяць з розрахунку повного робочого часу;
- з 01.01.2024 року - у розмірі 6% відсотків середньооблікової кількості штатних працівників облікового складу за місяць з розрахунку повного робочого часу.
2. Відійти від карального і неефективного механізму сплати адміністративно-господарських санкцій за недотримання квот на працевлаштування людей з інвалідністю. Запропоновано роботодавцям обирати альтернативний механізм підтримки людей з інвалідністю або облаштовувати їм робочі місця, користуючись в тому числі, фінансовою підтримкою територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, або сплачувати цільовий внесок на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю, який зменшено на 60% порівняно зі сумами адміністративно-господарських санкцій, або здійснювати закупівлі у соціальних підприємств на цю суму.
3. Вирівняти підходи у вимогах до усіх юридичних осіб, в тому числі до державних і комунальних установ і організацій, які чинним законодавством звільнені від відповідальності за невиконання квот на працевлаштування осіб з інвалідністю.
4. Розширити можливості працевлаштування на державну службу для осіб з інвалідністю, надаючи право тим, що за станом здоров’я не мають змоги проходити окремі етапи конкурсної процедури, проходити спеціальний конкурс.
5. Розширити категорію підприємств, які можуть претендувати на пільги щодо податків і зборів, фінансову допомогу дотації тощо до усіх видів юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, які виконують визначені законом критерії щодо працевлаштування осіб з інвалідністю.
6. Доповнити КУпАП новою статтею про запровадження адміністративною відповідальності за порушення трудових прав осіб з інвалідністю.
7. Осучаснити норми Закону „Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні”, створивши сприятливі умови, що враховуватимуть інтереси як осіб з інвалідністю, так і роботодавців.
У разі прийняття цей Закон набере чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
***
УВАГА!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER. Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!
