Інспектором праці Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці Фольварчуком Федором Миколайовичем було проведено консультування працівника з питання його бажання оформити на підприємстві, здійснюючому діяльність у комунальній сфері, відпустки за попередні роки та не надання керівництвом підприємства йому відпусток за попередні роки сумарний строк яких перевищує 24 календарних дня.
Під час бесіди було звернуто увагу працівника на те, що з 24.02.2022 року в Україні введено воєнний стан.
Працівнику було доведено інформацію стосовно того, що згідно з ч. 2, 3 ст. 1 Закону №2136-ІХ на період дії воєнного стану вводяться обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина відповідно до ст. 43, 44 Конституції України. У період дії воєнного стану не застосовуються норми законодавства про працю у частині відносин, врегульованих цим Законом.
До відома працівника було доведено зміст ст. 11 та 12 Закону №2136-ІХ, а саме:
- Відповідно до ст. 11 Закону №2136-ІХ – На період воєнного стану дія окремих положень колективного договору може бути зупинена за ініціативою роботодавця.
Статтею 12 Закону № 2136-ІХ визначено:
- У період дії воєнного стану щорічна основна оплачувана відпустка надається працівникам тривалістю 24 календарні дні.
- У період дії воєнного стану роботодавець може відмовити працівнику у наданні будь-якого виду відпусток (крім відпустки у зв’язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку), якщо такий працівник залучений до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури.
- Протягом періоду дії воєнного стану роботодавець на прохання працівника може надавати йому відпустку без збереження заробітної плати без обмеження строку, встановленого ч. 1 ст. 26 Закону України «Про відпустки».
Тобто 24 календарних дня щорічної основної відпустки під час дії Закону №2136 надається всього за будь який період, а не за кожен відпрацьований рік.
***