Федерація професійних спілок України розповідає, що постановою від 13.09.2022 р. №1030 «Деякі питання ідентифікації об’єктів підвищеної небезпеки»:
- затверджено Порядок ідентифікації об’єктів підвищеної небезпеки та ведення їх обліку (далі – Порядок), який визначає процедуру віднесення об’єктів, в яких використовується, переробляється, виготовляється, транспортується, зберігається одна або кілька небезпечних речовин, до об’єктів підвищеної небезпеки відповідного класу.
- зобов’язано Державну службу з надзвичайних ситуацій забезпечити ведення обліку об’єктів підвищеної небезпеки та ведення Державного реєстру об’єктів підвищеної небезпеки.
- визнано такими, що втратили чинність, ряд постанов Кабінету Міністрів України, зокрема постанова КМУ від 11.07.2002 р. №956 «Про ідентифікацію та декларування безпеки об’єктів підвищеної небезпеки».
У Порядку зазначено, що ідентифікація об’єктів підвищеної небезпеки (далі – ОПН) проводиться юридичними або фізичними особами – підприємцями (далі – суб’єкт господарювання) стосовно об’єктів, які перебувають у їх власності або користуванні.
Ідентифікація об’єктів підвищеної небезпеки стосовно об’єктів, які проектуються, проводиться замовниками будівництва.
Ідентифікація ОПН проводиться з метою оцінювання впливу небезпеки від небезпечних речовин на здоров’я людини, об’єкти інфраструктури та навколишнє природне середовище. Дано визначення таких термінів, як «державний електронний реєстр об’єктів підвищеної небезпеки»; «категорія небезпеки»; «клас небезпеки небезпечної речовини» («клас небезпечної речовини»); «повідомлення про результати ідентифікації об’єкта підвищеної небезпеки».
Визначено три етапи проведення ідентифікації ОПН:
- Складання переліку небезпечних речовин за індивідуальними назвами, класами небезпечних речовин та категоріями небезпеки, що розміщені або можуть розміщатися на об’єкті згідно з проектною та технічною документацією.
- Складання переліку розташованих у межах об’єкта установок, сховищ (резервуарів, посудин), трубопроводів, машин, агрегатів, технологічного устаткування (обладнання), споруд (далі - виробнича одиниця), які містять небезпечні речовини.
- Визначення маси небезпечної речовини в кожній окремій виробничий одиниці та проведення розрахунку загальної маси небезпечних речовин окремо для кожної індивідуальної назви небезпечної речовини.
Інформація, визначена на кожному з трьох етапів ідентифікації, вноситься до Реєстру.
До введення в дію Реєстру за результатами ідентифікації суб’єктом господарювання складається повідомлення за формою ОПН-1, яке подається (разом з розрахунково-пояснювальною запискою) до ДСНС або її територіального органу за місцезнаходженням об’єкта.
Після отримання від суб’єкта господарювання повідомлення про результати ідентифікації приймається рішення про віднесення (невіднесення) об’єкта до ОПН, про що інформується суб’єкт господарювання та відповідні державні органи.
Для об’єктів, які проєктуються, ідентифікацію ОПН повинно бути проведено до затвердження проектної документації.
Для ОПН, що включені до Реєстру, до введення в дію цього Порядку суб’єкти господарювання, які їх експлуатують, протягом року після введення в дію цього Порядку проводять їх ідентифікацію.
Затверджений Порядок доповнено додатками:
Додаток 1 «Порогові маси небезпечних речовин для ідентифікації об’єктів підвищеної небезпеки» (Таблиця 1 «Порогові маси небезпечних речовин за індивідуальними назвами»; Таблиця 2 «Порогові маси небезпечних речовин за класами небезпечних речовин та категоріями небезпеки»; Таблиця 3, яка визначає п’ять категорій небезпеки залежно від шляхів впливу на організм людини).
Для ідентифікації ОПН порогові маси небезпечних речовин установлюються за індивідуальними назвами для небезпечних речовин, які мають індивідуальні властивості, а також за класами небезпечних речовин та категоріями небезпеки, які мають однорідні (подібні) індивідуальні властивості залежно від виду загроз, поєднані у секції.
Додаток 2 «Повідомлення про результати ідентифікації об’єктів підвищеної небезпеки» (повідомлення за формою ОПН-1).