Нагадаємо, що з 10 серпня діє Закон №2421, яким введено в КЗпП норми щодо трудового договору з нефіксованим робочим часом.
Зокрема, за ним з’явився трудовий договір з нефіксованим робочим часом – це особливий вид трудового договору, умовами якого не встановлено конкретний час виконання роботи, обов’язок працівника виконувати яку виникає виключно у разі надання роботодавцем передбаченої цим трудовим договором роботи без гарантування того, що така робота буде надаватися постійно, але з дотриманням умов оплати праці, передбачених новою ст.21-1 КЗпП.
Сам трудовий договір з нефіксованим робочим часом повинен містити, інформацію про:
- спосіб та мінімальний строк повідомлення працівника про початок виконання роботи, який повинен бути достатнім для своєчасного початку виконання працівником своїх обов’язків;
- спосіб та максимальний строк повідомлення від працівника про готовність приступити до роботи або про відмову від її виконання у випадках, передбачених частиною восьмою цієї статті;
- інтервали, під час яких від працівника можуть вимагати працювати (базові години та дні).
При цьому нормою КЗпП було встановлено, що примірна форма трудового договору з нефіксованим робочим часом має бути затверджена Мінекономіки.
І ось 31 жовтня Мінекономіки розмістило на своєму сайті затверджений текст наказу від 26.10.2022 №4179 про затвердження Примірної форми трудового договору з нефіксованим робочим часом. З текстом Наказу №4179 можна ознайомитися тут, а з самою формою договору ось тут.