Південне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці зазначає, що відповідно до ст. 21 Кодексу законів про працю України працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладання трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, установах, організаціях. Зазначене дає змогу працівникам, крім основного трудового договору, укладати трудові договори про роботу за сумісництвом відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 03.04.1993 № 245 «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій», Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій, затвердженого наказом Мінпраці України, Мін’юсту України, Мінфіну України від 28.06.1993 № 43 (далі – Положення №43).
Якщо працівник оформляється на роботу за сумісництвом, то пред’являти трудову книжку йому не обов’язково. Крім того, лише за бажанням працівника йому вносять запис до трудової книжки (окремим рядком) про роботу за сумісництвом за місцем основної роботи.
Згідно з п. 1 Положення № 43 сумісництвом вважається виконання працівником, крім своєї основної, іншої регуляторної оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому самому або іншому підприємстві, в установі, організації або у громадянина (підприємця, приватної особи) за наймом.
Таким чином, працівника, якого оформлено на підприємство сумісником, звільняти не потрібно, адже місце його роботи не змінилося і трудові відносини не припинялися, а змінилися лише умови праці.
Роботодавець має право перевести працівника з роботи за сумісництвом на основне місце роботи. Для цього працівнику необхідно написати відповідну заяву та надати належно оформлену трудову книжку, а роботодавцю - видати наказ про переведення працівника з роботи за сумісництвом на основне місце роботи.
У випадку якщо за бажанням працівника до трудової книжки внесено запис про роботу за сумісництвом, то наступним (після запису про звільнення з основного місця роботи) має бути запис про переведення на основне місце роботи.
При переведенні працівника – сумісника на роботу на основне місце трудовий договір не припиняється, а продовжується і відповідно зберігається робочий рік, за який надається щорічна основна відпустка, оскільки дата прийняття на роботу залишається незмінною.
Якщо договір із сумісником було розірвано та укладено новий за основним місцем роботи, то відповідно до частини першої ст. 24 Закону України від 15.11.1996 № 504/96-ВР «Про відпустки» (далі – Закон «Про відпустки») звільненому працівнику виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей.
Від редакції: Зауважимо, що Положення №43 вже втратило чинність, але інших норм законодавства по сумісникам не встановлено, тому фахівці Держпраці спираються на Положення.
Але консультації Держпраці надають, як бачимо, різні. Проте, радимо все ж таки оформлювати таке не переведенням, а через звільнення. Про це розповідалося тут, а з нашим матеріалом можна ознайомитися тут.