Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець не підтримує розроблений Міністерством економіки України новий Трудовий кодекс (ТК), повідомив омбудсмен у відповідь на запит Радіо Свобода.
«Проєкт містить низку недоліків, зокрема структурні прогалини, юридичну невизначеність, а також положення, які порівняно з чинним законодавством можуть (або будуть) послаблювати права та гарантії працівників, – заявив Омбудсмен і додав, що окремі норми (ТК. – Ред.) «суперечать принципам, закріпленим у Конституції України та міжнародному законодавстві».
Омбудсмен підкреслив, що у грудні 2024 року надав Мінекономіки свою позицію щодо проєкту Трудового кодексу України і наголосив на необхідності оновлення трудового законодавства, особливо в контексті підготовки до післявоєнного періоду.
«Українське суспільство заслуговує на законодавство, яке забезпечує європейські трудові цінності, соціальний мир і справедливість», – зазначив уповноважений з прав людини.
Омбудсмен наголосив, що проєкт Трудового кодексу потребує суттєвого доопрацювання, щоб відповідати сучасним викликам і ґарантувати права та інтереси працівників.
Він звертає увагу на такі недоліки у законодавчій ініціативі:
- Зміна формулювання підстави розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця на розірвання «з причин економічного, технологічного, структурного чи організаційного характеру», яке є вкрай широким формулюванням та потребує конкретизації задля уникнення невмотивованих звільнень.
- Проєкт містить абстрактні категорії: працівник має діяти «добросовісно й розумно, додержуватися моральних засад суспільства».
- Нормативно-правовими актами не встановлено чітких критеріїв щодо визначення добросовісності, розумності та моральних засад.
- Належить надати визначення поняттям «втрати довіри до працівника», за «аморальний проступок», які є підставами, передбаченими у проєкті для звільнення.
- У разі відсутності працівника на роботі та інформації про причини такої відсутності понад 120 календарних днів поспіль трудовий договір може бути розірвано в односторонньому порядку. Вказана норма не корелюється з положеннями окремих законів. Наприклад, до Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» та «Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей», – зазначає уповноважений.
- У розділі про укладання строкових трудових договорів передбачено можливість переукладання договору до п’яти років. На думку Лубінця, строк п’ять років є надмірним виходячи з практики європейських країн, він потребує зменшення.
- Також у Офісі вважають негативним скасування низки відпусток, передбачених чинним законодавством.
- Проєктом передбачається право роботодавця застосовувати локаут, що може призвести до зловживань з боку роботодавця, оскільки роботодавці, маючи більші економічні можливості, отримавши таке право, можуть здійснювати більший тиск на працівників. Варто встановити чіткі підстави застосування локауту, наприклад, при ухиленні працівників від проведення колективних переговорів. Не визначені також гарантії працівників під час застосування локауту: чи зберігається заробітна плата, чи компенсація здійснюється за правилами простою; не вказуються категорії працівників залежно від тих, хто бере участь у страйку, і тих, хто не бере.
- У проєкті передбачено, що у разі відсутності роботодавця за місцезнаходженням складається акт про неможливість проведення інспекційного відвідування/інспектування. Таким чином в проєкті, як і в чинному законодавстві, не передбачено дієвого механізму здійснення державного нагляду (контролю), який є одним із способів захисту порушених роботодавцем трудових прав працівника. Тому необхідно передбачити застосування санкцій до суб’єкта господарювання у разі відсутності його за місцем реєстрації, розробити механізм встановлення фактичного місця перебування суб’єкта господарювання та його посадових осіб.
Чергова спроба створити новий Трудовий кодекс: де межа між гнучкістю та захистом працівників?
Нині в Україні триває розроблення та обговорення нового Трудового кодексу, який має замінити застарілий Кодекс законів про працю України і враховує вимоги й стандарти ЄС. Текст проєкту нового ТК оприлюднили для громадського обговорення, проте його ще не зареєстрували у Верховній Раді України.
Міністерство економіки України заявляє, що розробило проєкт нового Трудового кодексу, щоб трансформувати законодавство так, аби воно відповідало викликам сьогодення, а не радянським рудиментам.
«У проєкті закону ми впроваджуємо 8 видів трудових договорів, зокрема щодо надомної, дистанційної роботи. Проєкт закону посилює спроможність людей з інвалідністю та сприятиме подоланню гендерного розриву в оплаті праці, коли жінки на аналогічних із чоловіками посадах отримують менше», – зазначила Юлія Свириденко
За її словами, протягом минулого року її команда провела десятки зустрічей із представниками громадянського суспільства, бізнесу, міжнародних організацій, аби спільно доопрацювати проєкт закону так, щоб він відповідав запиту як працівників, так і роботодавців.