Федерація профспілок розповідає, що відповідно до ч. 1 ст. 57 ГКУ установчими документами суб’єкта господарювання є рішення про його утворення або засновницький договір, а у випадках, передбачених законом, – статут (положення) суб’єкта господарювання. Частиною 4 ст. 57 ГКУ визначено, що у статуті суб’єкта господарювання мають бути відомості про його найменування, мету і предмет діяльності, розмір і порядок утворення статутного капіталу та інших фондів, порядок розподілу прибутків і збитків, про органи управління і контролю, їхню компетенцію, про умови реорганізації та ліквідації суб’єкта господарювання, а також інші відомості, пов’язані з особливостями організаційної форми суб’єкта господарювання, передбачені законодавством. Статут може містити й інші відомості, що не суперечать законодавству.
Функції, права та обов’язки структурних підрозділів підприємства визначаються положеннями про них, які затверджуються в порядку, встановленому статутом підприємства або іншими установчими документами (ч. 2 ст. 64 ГКУ).
Отже, підписувати накази (розпорядження) про прийняття на роботу і про звільнення має право та особа, за якою закріплено таке право в порядку, встановленому статутом підприємства або іншими установчими документами. Такими особами можуть бути або заступник директора, або виконувач обов’язків директора за його відсутності.