Федерація професійних спілок України розповідає, що відповідно до ст. 187 КЗпП неповнолітні, тобто особи, що не досягли 18 років, у трудових правовідносинах прирівнюються у правах до повнолітніх, а в галузі охорони праці, робочого часу, відпусток та деяких інших умов праці користуються пільгами, встановленими законодавством України.
Роботодавець не має права застосовувати працю неповнолітніх на:
- важких роботах та роботах із шкідливими або небезпечними умовами праці;
- підземних роботах (ст. 190 КЗпП);
- роботах, що передбачають підіймання і переміщення речей, маса яких перевищує встановлені для неповнолітніх граничні норми (ст. 190 КЗпП);
- нічних, надурочних роботах і роботах у вихідні дні (ст. 192 КЗпП).
Відповідно до ст. 51 КЗпП для неповнолітніх працівників встановлюється скорочена тривалість робочого часу:
- для працівників віком від 16 до 18 років – 36 годин на тиждень;
- для осіб віком від 15 до 16 років (учнів віком від 14 до 15 років, які працюють у період канікул) – 24 години на тиждень.
Тривалість робочого часу учнів, які працюють протягом навчального року у вільний від навчання час, не може перевищувати половини максимальної тривалості робочого часу, передбаченої в абзаці першому цього пункту для осіб відповідного віку.
Заробітна плата неповнолітнім при скороченій тривалості щоденної роботи виплачується в такому самому розмірі, як працівникам відповідних категорій при повній тривалості щоденної роботи. Підприємства можуть встановлювати учням доплати до заробітної плати (ст. 194 КЗпП).
Отже, неповнолітніх школярів та студентів можна приймати на роботу зі скороченою тривалістю робочого часу та оплатою праці в розмірі повної тарифної ставки.