Підстави для відмови в оплаті лікарняних у 2026 році: повний перелік випадків згідно із законодавством

1. Рішення про відмову в оплаті лікарняного та повідомлення про відмову
2. 10 випадків відмови в оплаті лікарняних відповідно до Закону №1105
3. Випадок 11. Призупинення дії трудового договору та тимчасова непрацездатність
4. Випадок 12. Лікарняний у мобілізованого працівника
5. Випадок 13. Догляд за дитиною віком до трьох років та лікарняний
6. Випадок 14. Відсторонення від роботи
7. Випадок 15. Простій та лікарняні
8. Випадок 16. Вихід на роботу під час лікарняного

Спочатку нагадаємо базову інформацію щодо оплати лікарняних, адже на цих нормах ґрунтується, чи буде лікарняний оплачений, чи буде відмова.

Рішення про відмову в оплаті лікарняного та повідомлення про відмову

Рішення про призначення страхової виплати приймається страхувальником або уповноваженими ним особами. Причому діяльність комісій із соцстрахування, які діяли до 2023 року, наразі законом не передбачена.

Тобто коли йдеться про роботодавця-ФОПа, то рішення, оплачувати листок непрацездатності чи ні, може прийняти він сам або ж призначений ним працівник. А на підприємстві таке рішення приймається керівником або призначеними ним особами. Таке правило діє з 2023 року, і роз'яснення про це ми наводили тут.

Страхувальник або уповноважені ним особи:

1. здійснюють контроль за правильністю нарахування і своєчасністю здійснення страхових виплат;
2. приймають рішення про відмову у призначенні або припинення страхових виплат (повністю або частково);
3. розглядають підстави та правильність видачі документів, що слугують основою для надання страхових виплат.

Важливо!

Рішення про призначення чи відмову в оплаті лікарняного найчастіше оформлюється шляхом складання протоколу або іншого документа. Хоча роботодавець має право самостійно обирати та визначати форму документа, що видається уповноваженою особою. Про це зазначив ПФУ у відповідь на запит ФПУ у листі від 01.02.2023 №2800-030401-8/5227.

А ФСС вказав, що, на його думку, рішення про призначення допомоги по тимчасовій втраті працездатності, декретної допомоги, допомоги на поховання необхідно оформлювати відповідним розпорядчим документом — це може бути наказ, постанова, розпорядження, рішення тощо. Однак при цьому залишав пріоритет за відповіддю на це питання за ПФУ.

Позитивний варіант розгляду листка непрацездатності ми зараз аналізувати не будемо. Поговоримо про відмову в його оплаті.

У такому випадку, крім зазначеного вище протоколу або іншого документа, в якому зафіксовано рішення про відмову, складається ще і повідомлення для працівника!

Повідомлення про відмову у призначенні лікарняних, із зазначенням причини відмови та порядку оскарження, видається або надсилається заявникові не пізніше ніж протягом п'яти днів після прийняття відповідного рішення, відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону №1105.

Зразок. Повідомлення про відмову в призначенні лікарняних
(Завантажити)

Зверніть увагу!

Застрахована особа має право на оскарження дій страховика, роботодавця щодо надання страхових виплат і соціальних послуг та судовий захист своїх прав. У разі отримання від роботодавця відмови у наданні страхової виплати застрахована особа має право звернутися до суду для захисту своїх прав.

Лист ПФУ від 14.09.2025 №36524-47965/К-03/8-2800/25

Розглянемо тепер усі випадки, коли працівнику можна відмовити в оплаті лікарняного.

10 випадків відмови в оплаті лікарняних відповідно до Закону №1105

У ст. 16 Закону №1105 зазначено низку підстав для відмови в оплаті лікарняних.

Допомога по тимчасовій непрацездатності не надається:

1. у разі отримання застрахованою особою травми або її захворювання при вчиненні нею кримінального правопорушення;
2. у разі навмисного нанесення шкоди своєму здоров'ю з метою ухилення від роботи чи інших обов'язків або симуляції хвороби;
3. за час перебування під арештом і за час проведення судово-медичної експертизи;
4. за час примусового лікування, призначеного за судовим рішенням;
5. у разі тимчасової непрацездатності у зв'язку із захворюванням або травмою, що сталися внаслідок алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння або дій, пов'язаних із таким сп'янінням;
6. за період перебування застрахованої особи у відпустці без збереження заробітної плати;
7. за період перебування застрахованої особи творчій відпустці, додатковій відпустці у зв'язку з навчанням;
8. за період перебування застрахованої особи у додатковій відпустці у зв'язку з навчанням;
9. за період тимчасової непрацездатності, зазначений у листку непрацездатності, визнаному необґрунтованим;
10. у разі порушення встановленого лікарем режиму, невиконання рекомендацій чи інструкцій фахівців із реабілітації, передбачених індивідуальним реабілітаційним планом, погодженим особою, а також неявки без поважних причин у визначений термін на медичний огляд (зокрема до ЛКК) або для оцінювання рівня повсякденного функціонування. Право на допомогу втрачають з дня допущення порушення на строк, що встановлюється рішенням органу, який призначає допомогу по тимчасовій непрацездатності.

Якщо з прямими нормами законодавства все зрозуміло, то є ще низка підстав для відмови в оплаті лікарняного, які випливають із факту втрати або невтрати заробітку працівником. Далі розглянемо усі інші можливі випадки відмови в оплаті лікарняних.

Випадок 11. Призупинення дії трудового договору та тимчасова непрацездатність

Якщо період тимчасової непрацездатності збігається з часом призупинення дії трудового договору, лікарняний не оплачується.

У ч. 1 ст. 13 Закону №2136 зазначено, що під час та за період призупинення дії трудового договору роботодавець не зобов'язаний надавати або оплачувати допомогу по тимчасовій непрацездатності, а також подавати відповідні заяви-розрахунки, передбачені законодавством про загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Так, допомога по вагітності має бути оплачена. Під час воєнного стану роботодавець не має права відмовити працівниці у наданні відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами або відпустки для догляду за дитиною до трьох років (ст. 12 Закону №2136), навіть якщо дію трудового договору призупинено. Крім того, звільнення працівниці в період зазначених відпусток заборонено (ст. 5 Закону №2136).

Згідно зі ст. 7 Закону України від 21.11.1992 №2811-XII "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", кожна вагітна жінка має право на отримання допомоги по вагітності та пологах.

Отже, навіть у разі призупинення трудового договору працівниці слід нарахувати і виплатити допомогу по вагітності та пологах відповідно до чинного законодавства.

Читайте про це також у повідомленні від Держпраці.

Випадок 12. Лікарняний у мобілізованого працівника

Працівнику, якого увільнили від роботи у зв'язку з виконанням державних обов'язків (наприклад, під час мобілізації), допомога по тимчасовій непрацездатності не нараховується.

Якщо лікарняний відкрито в період, коли працівник виконує державні обов'язки (зокрема, проходить військову службу за мобілізацією), він не вважається застрахованою особою. На цей час працівника увільняють від виконання обов'язків за трудовим договором, за ним зберігають місце роботи та посаду, однак зарплата не нараховується.

Під час мобілізації працівник отримує грошове забезпечення з державного бюджету як військовослужбовець. Тому лікарняні, які автоматично формує електронна система для таких осіб, підприємство не опрацьовує: не проводить нарахувань і не подає заяву-розрахунок до ПФУ. Але потрібно оформити відмову на підприємстві (як описували на початку статті). Не рекомендуємо залишати поза увагою такий е-лікарняний, навіть якщо він оформлений на працівника, увільненого на підприємстві у зв'язку з проходженням військової служби.

Після звільнення з військової служби працівник має вийти на роботу за своїм основним місцем. З цього моменту він знову набуває статусу застрахованої особи, і саме з дати фактичного виходу на роботу роботодавець може оплачувати лікарняний, якщо його відкрито після демобілізації.

Отже, період хвороби під час мобілізації оплачує військова частина, а не роботодавець.

Читайте також консультацію від Пенсійного фонду.

Випадок 13. Догляд за дитиною віком до трьох років та лікарняний

Якщо хворіє працівниця, яка перебуває у відпустці для догляду за дитиною до 3 років, цей лікарняний оплаті не підлягає.

Зверніть увагу!

З цього правила є виняток: якщо працівниця вийде на роботу на умовах неповного робочого часу, перебуваючи у такій відпустці, то роботодавець оплачуватиме лікарняні на загальних підставах.

Окремо слід нагадати про збіг періодів вагітності та пологів і відпустки для догляду за дитиною.

Відповідно до закону, якщо відпустка для догляду за дитиною збігається з виходом у відпустку по вагітності та пологах, допомога по вагітності та пологах нараховується і виплачується незалежно від допомоги по догляду за дитиною (ч. 3 ст. 18 Закону №1105).

На практиці ж оплата лікарняного з діагнозом "Вагітність та пологи" здійснюється у разі надання працівниці відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами (ч. 1 ст. 18 Закону №1105).

Тобто ці дві норми суперечать одна одній, що призводить до спорів роботодавців, працівників та контролерів. Щоб їх уникнути, краще зробити так:

1. на період, зазначений у листку непрацездатності, працівниця має перервати відпустку для догляду за дитиною. Для цього вона подає відповідну заяву роботодавцю, який видає наказ про переривання відпустки.
2. далі працівниці слід написати заяву з проханням надати їй відпустку у зв'язку з вагітністю та пологами – з першого дня, наступного після переривання відпустки для догляду за дитиною. Роботодавець, відповідно, має скласти наказ про надання такої відпустки і нарахувати допомогу у зв'язку з вагітністю та пологами.
3. після закінчення відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами працівниця знову може скористатися правом на відпустку для догляду за дитиною.

Тож тут головне правильно розрахувати, якою датою завершити одну відпустку і розпочати нову. Це треба зробити таким чином, щоб відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами збіглася з періодом, зазначеним у листку непрацездатності, і працівниця отримала допомогу у повному обсязі.

Читайте також статтю: "Відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами у 2026 році: тривалість, оплата, документальне оформлення".

Випадок 14. Відсторонення від роботи

Відсторонення – це тимчасовий захід, якого роботодавець змушений вжити з метою уникнення негативних наслідків, що можуть настати, коли працівник або група працівників продовжуватимуть виконувати трудові обов'язки. Інколи відсторонення відбувається на вимогу третьої сторони. Відсторонення від роботи оформляється наказом (розпорядженням) роботодавця із зазначенням підстав, умов та строків відсторонення.

Оскільки працівник не втрачає заробіток під час відсторонення, то й права на оплату лікарняного не виникає.

Отже, особі, відстороненій від роботи без збереження заробітної плати, допомога по тимчасовій непрацездатності на підставі виданих листків непрацездатності не надається за дні тимчасової непрацездатності, що збігаються з днями відсторонення від виконання обов`язків.

Такі висновки виклали фахівці ПФУ за посиланням.

Випадок 15. Простій та лікарняні

Фахівці ПФУ неодноразово наголошували на тому, що за період простою у працівника лікарняний не оплачується.

У разі настання страхового випадку в період перебування працівника у простої втрата заробітної плати не відбувається, тому здійснювати виплату допомоги по тимчасовій непрацездатності як компенсацію втраченого заробітку немає підстав.

Водночас у разі необхідності виходу працівника на роботу під час простою підприємства згідно з графіком роботи та настання у цей день тимчасової непрацездатності, внаслідок якої працівник втрачає заробітну плату за ці дні, допомога по тимчасовій непрацездатності має виплачуватися на загальних підставах.

Читайте також більше статей та роз'яснень на цю тему:

• Чи буде оплачено лікарняний, якщо підприємство у простої?
• Чи можна оформити лікарняний під час так званого "простою"?
  
• Оплата лікарняних під час простою: розʼяснення від Держпраці
• Лист ПФУ від 22.02.2023 №2800-030401-8/9101

Випадок 16. Вихід на роботу під час лікарняного

Серед підстав для відмови у наданні допомоги по тимчасовій непрацездатності немає такої як "виконання роботи під час лікарняного". Однак, відповідно до ч. 2 ст. 16 Закону №1105, якщо застрахована особа порушує режим, встановлений лікарем, вона втрачає право на допомогу з дня такого порушення.

Тому якщо зафіксовано, що працівник вийшов на роботу без дозволу лікаря (що підтверджується табелем обліку робочого часу), це є підставою для відмови в оплаті е-лікарняного.

Крім того, працівник працював і отримував зарплату, а отже:

1. не відбувалася втрата заробітної плати;
2. одночасно, за один і той самий період, не може бути виплачена і заробітна плата, і лікарняні.

***

Отже, ми розглянули усі 16 випадків, коли роботодавець може відмовити у виплаті лікарняних: 10 випадків, які прямо передбачені в ст. 16 Закону №1105, та ще 6 випадків, які існують на практиці.

Більше новин про лікарняні читайте за посиланням.