ДФСУ в індивідуальній консультації від 04.04.2018 р. №1365/6/99-99-13-02-03-15/ІПК розглянула порядок оподаткування ЄСВ страхових внесків на обов'язкове страхування водіїв від нещасних випадків.
Податківці нагадали, що за пунктом 1 частини першої ст. 7 Закону №2464 єдиний внесок нараховується роботодавцями на суму:
- основної заробітної плати;
- додаткової заробітної плати;
- заохочувальних виплат;
- компенсаційних витрат (у тому числі в натуральній формі);
- за виконану роботу за договором ЦПХ.
Але далі вони згадують про Перелік виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок.
І, спираючись, на те, що виплати на таке страхування відсутні у даному переліку, приходять до думки, що сплата роботодавцем страхових внесків на обов’язкове страхування водіїв від нещасних випадків є базою нарахування єдиного внеску.
Від редакції
Звісно, така аргументація податківців не є досконалою. Адже враховувати треба не лише Перелік № 1170, а й Закон № 2464, де про таке страхування ані слова, та є різні види виплат, на які нараховується ЄСВ. Чи належить до них страхування водіїв від нещасних випадків?
За пп. 5 п. 3 розділу IV Інструкції №449 визначення видів виплат, що відносяться до основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, при нарахуванні єдиного внеску передбачено Інструкцією зі статистики заробітної плати.
За пп. 2.3.4 Інструкції №5, до заохочувальних та компенсаційних виплат, зокрема, належать витрати в розмірі страхових внесків підприємств на користь працівників. Але не будь-які!
По-перше, не належать до ФОП витрати на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та згідно з договорами добровільного медичного та пенсійного страхування.
По-друге, навіть, якщо такий вид страхування не потрапив до цих винятків, у пп. 2.3.4 Інструкції №5 йдеться про внески, пов'язані з добровільним страхуванням (особистим, страхуванням майна).
Оскільки в наведеному в коментованому листі випадку йдеться про обов’язковий (встановлений законом) вид страхування, роботодавець може відмовитися сплачувати ЄСВ. І буде правий, адже, навіть, якщо податківці вирішать, що ці внески можна вважати «іншими виплатами» на користь працівників – у пп. 2.3.4 Інструкції №5 чітко зазначено, що це мають бути виплати в випадках, не передбачених чинним законодавством.