Зміни в Інструкції про порядок нарахування і сплату ЄСВ

Мінфін наказом від 21.12.2020 р. №790 виклав у новій редакції Інструкцію про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Нагадаємо, що Інструкція врегульовує застосування порядку нарахування і сплати ЄСВ страхувальниками, визначеними Законом №2464 та визначає процедуру нарахування і сплати фінансових санкцій та стягнення заборгованості зі сплати ЄСВ податковими органами.

Дія цієї Інструкції поширюється на страхувальників, зазначених у частині першій статті 4 Закону. Тобто, на тих, на кого відповідно до цього Закону покладено обов'язок нараховувати, обчислювати та сплачувати
ЄСВ. І не поширюється на осіб, зазначених у частинах 4, 5 та 6 статті 4 Закону, за умови дотримання ними вимог, що дають право на звільнення таких осіб від сплати за себе єдиного внеску.

Для чого було внесено зміни?

По суті, Інструкцію привели у відповідність до чинної редакції Закону №2464. А останні зміни, внесені в цей Закон, стосуються самозайнятих осіб, тобто, фізичних осіб – підприємців, осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, та членів фермерських господарств в частині звільнення від сплати за себе ЄСВ за відповідних умов.

Тому, для того, щоб зрозуміти зміни, внесені в Інструкцію №449, потрібно паралельно  тримати під руками Закон №2464. Адже багато пунктів Інструкції стали коротшими, але разом з тим вони посилаються на Закон №2464, що дуже ускладнює вивчення та аналіз Інструкції №449.Та про все по порядку.

З якої дати діють зміни в Інструкцію?

4 січня 2021 року Наказ №790 було оприлюднено в "Офіційному віснику України" №1. Відповідно, його норми почали діяти з 4 січня.

Можливість сплачувати ЄСВ на єдиний рахунок

Як ми анонсували раніше, новою редакцією Інструкції врегульовуються питання щодо реалізації права платника єдиного внеску здійснення сплати ЄСВ на єдиний рахунок.

Нагадаємо, що змінами, внесеними в Закон №2464, передбачено право тих, хто сплачує ЄСВ, робити це як раніше, тобто, на рахунки для сплати ЄСВ, відкриті в Держказначействі. Або робити це на єдиний рахунок для сплати ЄСС та податків.

Докладніше про цей єдиний рахунок можна дізнатися тут:

• Використання єдиного рахунку для сплати податків та ЄСВ: аналіз порядку
• Перехід на єдиний рахунок для сплати податків та ЄСВ з 2021 року: алгоритм від ДПС
• Документи для переходу на єдиний рахунок для сплати податків та ЄСВ – вже у «Єдиному вікні»

А в оновленому тексті Інструкції зазначено, що штрафна санкція у розмірі 10 відсотків своєчасно не зарахованих (не перерахованих) сум ЄСВ застосовується за несвоєчасне перерахування або несвоєчасне зарахування на рахунки податкових органів, або на єдиний рахунок таких сум. Аналогічні зміни внесено і щодо пені: її починається з першого календарного дня, що настає за днем списання з рахунку платника відповідних коштів (внесення відповідного платежу готівкою), до дня його фактичного перерахування (зарахування) банками на рахунки податкових органів або на єдиний рахунок з дотриманням строків, передбачених Законом України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні".

Зміни в базі нарахування у самозайнятих осіб

Це дуже важлива зміна, яка не може не радувати самозайнятих осіб, які є одночасно найманими працівниками.

Проте на початку нагадаємо основні показники 2021 року:

• мінімальний ЄСВ становить з січня по листопад 1320 грн., за грудень – 1430 грн.
• максимальний ЄСВ становить з січня по листопад 19800 грн., за грудень – 21450 грн.

Якщо ви ФОП-«загальник», який одночасно є найманим працівником

Для ФОП на загальній системі оподаткування, або осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, які не отримали дохід (прибуток) у звітному періоді або окремому місяці звітного періоду, передбачено, що вони мають право самостійно визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Тобто, з 2021 року, якщо оподаткованого доходу (прибутку) в певному місяці не було, за такий місяць ЄСВ можна взагалі не платити. Щоправда, в такому випадку цей місяць не потрапить і до страхового стажу.

Якщо ж оподаткований дохід (прибуток) був, то єдиний внесок встановлюється відповідно до Закону в розмірі 22 відсотків на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню ПДФО, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.

При цьому фізособи-«незалежники» звільняються від сплати за себе ЄСВ за умови взяття їх на облік як ФОП та провадження ними одного виду діяльності одночасно як осіб, які провадять незалежну професійну діяльність та фізичних осіб - підприємців. Це означає, що такі особи визначають базу нарахування ЄСВ як фізичні особи – підприємці.

Проте, якщо ФОП-«загальники» та фізособи-«незалежники» мають основне місце роботи, то вони звільняються від сплати ЄСВ за себе за місяці звітного періоду, за які роботодавцем було сплачено страховий внесок за них у розмірі не менше ніж з мінімального страхового внеску.

Цікаво, чи не так? Адже, якщо, наприклад, ФОП отримав оподаткованого доходу (прибутку) більше, ніж мінімальна зарплата, то, виходить, що він не доплачуватиме ЄСВ з різниці – факту сплати за нього мінімального ЄСВ достатньо!

Дізнатися, скільки роботодавець за вас сплатив, можна, отримавши від нього довідку про це. Або ж це може бути зазначено у розрахунковому листі. Зазначимо, що саме може, адже типової форми повідомлення працівника про те, скільки зарплати він має отримати, на сьогодні не існує. А Держпраці говорить, що в ньому мають бути зазначені відрахування і утримання із зарплати, ЄСВ ж належить до нарахувань на зарплату (докладніше про це тут).

Якщо роботодавець за таких осіб сплатив ЄСВ у розмірі меншому ніж мінімальний страховий внесок , то вони, знову ж таки, можуть самостійно визначити базу нарахування ЄСВ за такий місяць і зробити доплату. При цьому сума ЄСВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску та не може перевищувати максимальну величину ЄСВ.

І тут постає два питання: чи обов’язково робити таку доплату? А якщо вирішили доплату все ж таки зробити, чи треба брати до уваги розмір доходу (прибутку) з якого платиться ПДФО – як це зазначено в базовій нормі (для не працівників)?

Інструкцією встановлено, що обчислення сум єдиного внеску зазначеною категорією платників здійснюється на підставі даних річних податкових декларацій (річної звітності) та результатів перевірок діяльності таких осіб, що призвела до збільшення або зменшення розміру доходу, який підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб. При цьому враховуються місяці, протягом яких така особа отримувала дохід (прибуток).

Наприкінці року ми дізнаємось, як податківці і Мінфін трактуватимуть цю норму (коли побачимо нову форму Звіту).

Якщо ви ФОП-«єдинник», який одночасно є найманим працівником

Для ФОПів-спрощенців ЄСВ встановлюється у розмірі 22% на суму, що визначається ними самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування ЄСВ. Разом з тим сума ЄСВ не може бути меншою ніж мінімальний розмір.

Тобто, для «єдинників» вже точно фактичний розмір доходу не має значення. Вони самі визначають, з якої суми бажають сплатити за себе ЄСВ.

При цьому для ФОП-«єдинників» теж діють норми, аналогічні зазначеним вище, для випадку, якщо вони мають основне місце роботи.

Тобто, мінімальний розмір ЄСВ може за них сплатити роботодавець – і тоді таким ФОП не треба буде сплачувати ЄСВ за себе за відповідний місяць.

Якщо ж роботодавцем за таких осіб буде сплачено ЄСВ за місяці звітного періоду у розмірі менше ніж мінімальний страховий внесок, то такі особи можуть бути платниками ЄСВ за умови самостійного визначення бази нарахування ЄСВ. Але слід дотримуватися принципу не менше ніж мінімальний розмір і не більше максимальної величини бази нарахування ЄСВ.

Фермерські господарства

Для членів фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах, ЄСВ  встановлюється в розмірі 22 % на суму розподіленого доходу (прибутку), що підлягає обкладенню ПДФО, отриманого таким платником від чистого оподаткованого прибутку фермерського господарства, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску. При цьому сума ЄСВ  не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Базою нарахування ЄСВ  є розподілений дохід (прибуток), отриманий такими платниками від чистого прибутку фермерського господарства у звітному році, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При визначенні доходу (прибутку), з якого сплачується єдиний внесок, враховуються календарні місяці, в яких отримано такий дохід (прибуток).

У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному періоді або окремому місяці звітного періоду, такий платник має право самостійно визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування ЄСВ. При цьому сума ЄСВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Хто не платить ЄСВ?

Усі самозайняті особи (тобто, ФОП, незалежно від системи оподаткування, фізособи-«незалежники» та члени фермерських господарств) звільняються від сплати за себе ЄСВ, якщо вони отримують пенсію за віком або за вислугу років, або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.

Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Пільговий розмір ЄСВ (8,41%, 5,3%, 5,5%)

Тут змін не відбулося.

Нагадаємо, що розмір ставки ЄСВ, менший за класичні 22%, використовується виключно роботодавцями і виключно щодо доходів своїх працівників - інвалідів.

Існують три пільгові ставки ЄСВ. При цьому ставку 8,41% можуть застосовувати роботодавці – юрособи та ФОП. А ставки 5,3%, 5,5% передбачені виключно для юросіб громадських організацій осіб з інвалідністю.

Проте для можливості застосування платником пільгової ставки ЄСВ необхідно підтвердити встановлення працівнику інвалідності.

Підтвердженням встановлення працівнику інвалідності є завірена копія довідки до акта огляду в медико-соціальній експертній комісії про встановлення групи інвалідності.

Нарахування ЄСВ пільгового розміру здійснюється з дати встановлення групи інвалідності (але не раніше одержання завіреної копії довідки до акта огляду в медико-соціальній експертній комісії) та закінчується датою припинення інвалідності;

Тобто, звичайні юрособи та ФОП, як і раніше, на зарплату (допомогу з тимчасової непрацездатності, допомогу по вагітності та пологах) осіб з інвалідністю ЄСВ нараховують у розмірі 8,41 %.

Підприємства та організації всеукраїнських громадських організацій осіб з інвалідністю, зокрема товариств УТОГ та УТОС, у яких кількість осіб з інвалідністю становить не менш як 50 відсотків загальної чисельності працівників, за умови, що фонд оплати праці таких осіб з інвалідністю становить не менш як 25 відсотків суми витрат на оплату праці, - ЄСВ встановлюється в розмірі 5,3 відсотка суми нарахованої заробітної плати.

Підприємства та організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у яких кількість осіб з інвалідністю становить не менш як 50 відсотків загальної чисельності працівників, за умови, що фонд оплати праці таких осіб з інвалідністю становить не менш як 25 відсотків суми витрат на оплату праці, - ЄСВ встановлюється у в розмірі 5,5 відсотка суми нарахованої заробітної плати.

Мінімальний розмір ЄСВ

Тут відбулися певні уточнення.

Як і раніше, визначення видів виплат, що належать до основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, при нарахуванні єдиного внеску передбачено Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Державного комітету статистики України від 13 січня 2004 року №5.

Якщо така зарплата як база нарахування ЄСВ не перевищує розміру МЗП, встановленої законом на місяць, для кожного працівника, який працює за основним місцем роботи, сума ЄСВ розраховується як добуток розміру МЗП встановленої законом за місяць, за який отримано дохід та встановленої ставки ЄСВ за умови перебування у трудових відносинах (несення військової служби) повний календарний місяць або відпрацювання всіх робочих днів звітного місяця, які передбачені ПВТР і графіками змінності згідно законодавства.

Наприклад, якщо працівника прийнято на основне місце роботи з 1 січня 2021 року, але нарахована зарплата за січень менша за МЗП (через неповний робочий час), то за такого працівника треба буде сплатити ЄСВ не менш за мінімальний розмір (у січні – 1320 грн).

Якщо працівника прийнято на основне місце роботи з 4 січня (адже 1 січня був святковий день, а 2-3 січня були вихідними), і він відпрацював всі робочі дні згідно свого графіку у січні, то за такого працівника теж треба буде сплатити ЄСВ не менш за мінімальний розмір.

А ось якщо працівника прийнято на роботу з 5 січня і внаслідок цього він не відпрацював всі робочі дні згідно графіку за своєю посадою у січні, то за такого працівника ЄСВ сплачуватиметься виходячи з фактично нарахованої зарплати (навіть, якщо вона менша за МЗП).

Все інше залишилось без змін. Проте нагадаємо у  таблиці, коли «дотяжку» ЄСВ до мінімального розміру робити не потрібно.