ДПС у Київській області звертає увагу, що ст. 3 Закону України «Про оплату праці» визначено, що мінімальна заробітна плата - це встановлений законом мінімальний розмір оплати праці за виконану працівником місячну (годинну) норму праці. Мінімальна заробітна плата встановлюється одночасно в місячному та погодинному розмірах.
Розмір заробітної плати працівника за повністю виконану місячну (годинну) норму праці не може бути нижчим за розмір мінімальної заробітної плати (ст. 3 прим. 1 Закону №108).
Отже, якщо працівник відпрацював повний місяць, працедавець зобов’язаний нарахувати заробітну плату не нижче за мінімальну.
Проте, за угодою між працівником і власником, або уповноваженим ним органом, працівникам може встановлюватись як при прийнятті на роботу, так і згодом неповний робочий день, або неповний робочий тиждень.
У такому випадку оплата праці провадиться пропорціонально відпрацьованому часу, або залежно від виробітку, тобто, роботодавець має право нарахувати працівнику, який працює неповний робочий день, заробітну плату нижчу за мінімальну, але за умови, що сума нарахованої заробітної плати має бути не менша ніж частина від мінімальної заробітної плати, що припадає на фактично відпрацьований час.
При цьому роботодавець розраховує суму ЄВ, як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та ставки ЄВ незалежно від того, що працівник працював не повний робочий день.
У разі нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам з джерел не за основним місцем роботи, ставка ЄВ застосовується до визначеної бази нарахування незалежно від її розміру.
***
УВАГА!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER. Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!
