Ситуація: Працівника було увільнено від роботи у зв’язку з призовом на військову службу під час мобілізації в особливий період. Наказом підприємства припинено трудовий договір з працівником у зв’язку з його смертю. У день звільнення (за 14 днів після дня смерті) підлягає виплаті компенсація за невикористану працівником відпустку.
Підприємство надіслало запит на індивідуальну податкову консультацію із запитанням: чи нараховується ЄСВ на виплати, які нараховані померлому працівнику (компенсація за невикористану відпустку) за 14 календарних днів після його смерті та чи відображаються дані про нарахування (виплату) такої компенсації у об’єднаній звітності з ЄСВ, ПДФО та ВЗ?
Увага! Наказ (розпорядження) керівника підприємства про розірвання трудового договору з померлим працівником видається на підставі копії свідоцтва про смерть, в якому зазначено дату смерті працівника.
Датою припинення трудових відносин є дата смерті працівника, яка не збігається з датою видання наказу, оскільки оформлення припинення трудових відносин відбувається вже після їх фактичного припинення.
Що сказала ДПСУ
Податківці надали ІПК від 02.12.2024 №5498/ІПК/99-00-24-03-03, проаналізувавши, зокрема, приписи Закону України від 08.07.2010 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон №2464) та вказали на таке.
Застрахована особа – це фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок (п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону №2464).
Але померла людина вже не підлягає соцстрахуванню, і ЄСВ ані вона, ані за неї не сплачується.
Тому суми грошових компенсацій за невикористані щорічні відпустки, які нараховуються померлому працівнику після його смерті, тобто він вже не є застрахованою особою, не є базою нарахування єдиного внеску, а також не підлягають відображенню в додатку Д1 обєднаної звітності з ЄСВ, ПДФО та ВЗ, оскільки відсутній суб’єкт, на користь якого проводиться таке нарахування.
Проте це не означає, що такого колишнього працівника не треба відображати в додатку Д1 зовсім! Адже частину місяця він перебував у трудових відносинах із роботодавцем. Тому хоча б показати кількість календарних днів перебування у трудових відносинах у графі 13 додатку Д1 – потрібно!
Треба показати такого працівника і в додатку Д5 – адже його звільнили!
І ПДФО та ВЗ з доходів померлого працівника – сплачуються. Тому в додатку 4ДФ таку компенсацію обов'язково треба відобразити у звітному періоді нарахування та виплати відповідно до тих правил, які стосуються відображення в цьому додатку заробітної плати. Звісно, що отримуватимуть таку компенсацію вже спадкоємці. Проте такий дохід нараховується на користь померлого працівника, і саме як його дохід він має бути відображений у додатку 4ДФ (з працівника ж утримується й ПДФО та ВЗ).
Чи треба відображати в додатку 4ДФ виплату доходу спадкоємцям-фізособам?
Все залежить від того, хто виплачує цю зарплату.
Сума заробітної плати, яка не була одержана померлим працівником та виплачується роботодавцем членам його сім’ї, відображається у додатку 4ДФ за ознакою доходу «101» із зазначенням ідентифікаційного номера такого померлого працівника.
При цьому отримання заробітної плата у вигляді спадщини, яка виплачується спадкоємцям нотаріусом, відображається ним у додатку 4ДФ за ознаками доходів «113», «114» або «115» залежно від ступеня споріднення.