• Посилання скопійовано

Зміни у держреєстрації юросіб та ФОП з 2 листопада 2019 року

Закон №159 вніс зміни до Закону про держреєстрацію, встановивши нові вимоги до документів щодо ТОВ/ТДВ, які подаються державному реєстратору. Також змінюються правила реєстрації прав на нерухомість

Зміни у держреєстрації юросіб та ФОП з 2 листопада 2019 року

2 листопада 2019 року набрав чинності Закон №159-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту права власності», що спрямований на запровадження дієвих механізмів запобігання рейдерству у сферах державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань.

Щодо цього Мін'юст вже надіслав територіальним управлінням юстиції докладний інформаційний лист.

Те, як цей закон вплинув на ТОВ/ТДВ в частині надання керівнику права укладати значні правочини, ми розглядали тут. Зараз розглянемо інші зміни, передбачені цим законом.

 

Самостійних суб’єків держреєстрації вже не буде!

Законом №159 скасована можливість проводити державну реєстрацію акредитованими суб’єктами. Нагадаємо, що відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 1 Закону №755 акредитованим суб’єктом може бути юридична особа публічного права, у трудових відносинах з якою перебуває не менше ніж три державні реєстратори та яка до початку здійснення повноважень у сфері державної реєстрації уклала договір страхування цивільно-правової відповідальності та договір з іншим суб’єктом державної реєстрації та/або нотаріусом.

Як показує Список акредитованих суб’єктів державної реєстрації, такими суб’єктами, які або лише приймали документи для проведення державної реєстрації, або безпосередньо вчиняли реєстраційні дії, були переважно комунальні підприємства.

Як показує практика відкритих кримінальних проваджень та даних Єдиного реєстру судових рішень, саме такі акредитовані суб’єкти були задіяні у багатьої схемах рейдерських захоплень підприємств, в т.ч. заміни керівництва, учасників/засновників (шляхом передачі часток у статутному капіталі), вчинення інших дій, спрямованих на отримання доступу до банківських рахунків та майна підприємств, тощо.

Таким чином, одним зі способів боротьби з відкритим рейдерством в Україні на законодавчому рівні стали обмеження суб’єктного складу у сфері державної реєстрації — акредитованих суб'єктів більше не існує.

Втім, це жодним чином не стосується ЦНАП, адже, як і раніше, виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська та Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації, нотаріуси залишились суб’єктами державної реєстрації  юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та надалі мають право приймати документи та вчиняти реєстраційні дії.

 

Принцип екстериторіальності — лише для ФОП!

Для ФОП — повна екстериторіальність незалежно від способу подачі документів (паперова чи електронна форма). Тобто вони можуть подати паперові реєстраційні документи до будь-якого реєстратора. А електронна форма документів подається через портал електронних сервісів (і це теж можна зробити будь-де).

Для реєстрації ЮО, ГО без статусу юрособи (залежно від місцезнаходження) Закон передбачив нові правила подання документів , а саме:

при поданні документів у паперовій формі:

  • юрособи та ГО без без статусу юрособи - в межах області та по місту Києву (за місцезнаходженням), або по Україні без прив'язки до місцезнаходження — виключно за наказом  Мін'юста,

при поданні документів в електронній формі (через портал електронних сервісів):

  • юрособи та ГО без статусу юрособи, як і раніше, незалежно від місця знаходження.

Увага! З 02.11.2019 р. учасник, керівник юридичної особи має право на безоплатній основі в режимі реального часу засобами телекомунікаційного зв’язку отримувати інформацію про факт подання або прийому документів, поданих для проведення реєстраційних дій щодо такої юридичної особи (ч. 7 ст. 14 Закону №755).

 

Продаж частки у статутному капіталі — нові зміни!

Законом №159 внесено зміни до ч. 1 ст. 116 ЦКУ, якими передбачено право учасника здійснити відчуження частки (її частини) у статутному (складеному) капіталі товариства, а також сказано, як це оформити - договір відчуження майна, предметом якого є частка (її частина) у статутному (складеному) капіталі товариства, укладається у письмовій формі.

А тепер увага! Вимоги до нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу корпоративних прав й надалі у Законі про держреєстрацію відсутні, проте сторони можуть домовитись про це та піти до нотаріуса. Така практика існувала тривалий час та існує досі.

Тому для всіх юросіб, крім АТ, ТОВ та ТДВ у разі нотаріального посвідчення правочину з продажу частки учасника/засновника у статутному капіталі юрособи, відповідну реєстраційну дію вчиняє саме такий нотаріус. Йдеться про приватні підприємства, кооперативи, інші форми підприємств. Причому у разі посвідчення договору купівлі-продажу частки у нотаріуса державний реєстратор відмовиться вчиняти реєстраційну дію.

Для ТОВ та ТДВ ситуація не змінюється — незалежно від форми договору купівлі-продажу корпоративних прав (проста письмова чи нотаріальна), реєстраційну дію вчиняє або державний реєстратор, або нотаріус. При цьому для проведення реєстрації змін у складі учасників ТОВ та ТДВ останні й надалі подають лише акт приймання-передачі частки (частини частки) у статному капіталі (п."ґ" ч.5 ст. 17 Закону про держреєстрацію).

Важливо! Законом передбачена обов'язкова перевірка цивільної діє- та правоздатності фізичних та юридичних осіб. Так, при отриманні документів на державну реєстрацію сам реєстратор перевіряє подані у документах відомості у повному обсязі — від даних довіреностей згідно з Єдиним реєстром довіреностей (якщо подається довіреність представника) до персональних даних осіб, які вказані у документах (у т.ч. Реєстр актів цивільного стану, а для нерезидентів - інші реєстри, які містять дані про законність перебування нерезидентіа-фізособи на території України).

Таким чином, держреєстратори отримають доступ до всіх існуючих рєстрів, які так чи інакше пов’язані з вчиненням реєстраційних дій.

 

Інші зміни в ЄДР

Серед інших важливих змін, слід окреслити наступні:

1) Портал електронних сервісів відтепер забезпечуватиме автоматичне оприлюднення у режимі реального часу відомостей Єдиного державного реєстру про припинення юридичної особи та строк заявлення кредиторами своїх вимог.

2) Відтепер ми не будемо бачити у відкритому доступі та при отриманні платного витягу перелік засновників/учасників ГО, АТ, громадських формувань, що не мають статусу юрособи, благодійних фондів та політичних партій. Всі інші — без змін.

3)  В ЄДР ми всі тепер зможемо побачити не лише вид установчого документа (установчий акт, статут, модельний статут, засновницький договір, одноособова заява (меморандум), положення тощо), на підставі якого діє юрособа,  й сам установчий документ. Вочевидь, йдеться про зміст установчого документа (статуту). Тобто йдеться про сканкопію паперового установчого документа, що подається державному реєстратору у новій редакції. Втім, чи буде це у відкритом у доступі, наразі невідомо.

4) Повноваження представника встановлюються наступними документами: документ, що підтверджує повноваження законного представника особи, або нотаріально посвідчена довіреність (ст. 14 Закону № 755), або дані ЄДР. На нашу думку, ситуація з простими довіреностями від юросіб не мала би змінитись — проте Мін'юст  зауважує, що проста форма довіреності від юрособи (ст. 246 ЦКУ) держреєстраторами не прийматиметься. Відповідне стосується й ФОП.

5) Рішення/протоколи єдиного учасника/загальних зборів юросіб про внесення змін до відомостей, що містяться в ЄДР, відтепер при нотаріальному посвідченні підписів викладаються нотаріусами на спецбланках. Аналогічні вимоги стосуються також передавального акту та розподільчого балансу,  заяв про вступ та вихід з Товариства, акт приймання-передачі частки у статутному капіталі, рішення про виключення учасника, рішення про розмір СК та внесків учасників.

6) Якщо документи учасниками/засновниками або представниками подаються через портал електронних сервісів, то:

  • нотаріальне посвідчення документів не вимагається (крім створення ЮО в результаті виділу, злиття, перетворення, поділу),
  • скористатись електронним послугами можна буде лише з використанням засобів електронної ідентифікації з високим рівнем довіри (ч. 3 ст. 14 Закону про держреєстрацію) Вочевидь, йдеться виключно про токени.

УВАГА! Мін'юст наказом від 06.11.2019 р. №3412/5  розширив перелік інформації для оприлюднення у формі відкритих даних. Таким чином, наказ передбачає відкриття ЄДР в повному обсязі (щодо ЮО та ФОП).

Згідно з наказом, частина інформації буде оновлюватися в реєстрі щодня, частина – раз в п’ять днів. Повний реєстр планується викладати в форматі відкритих даних один раз на тиждень. Відтепер українцям стали доступні ряд нових параметрів. Зокрема: дата та номер запису про проведення державної реєстрації юридичної особи; дані про юридичних осіб – правонаступників; дані про відокремлені підрозділи юридичної особи.

 

Зміни щодо реєстрації нерухомого майна

Окрім вищенаведеного, Закон №159 вносить зміни до Закону про державну рєстрацію речових прав на нерухоме майно:

1) запроваджується принцип одночасності проведення реєстраційної дії з нерухомим об’єктом незавершеного будівництва та державної реєстрації прав;

2) державна реєстрація прав та інших речових прав (зокрема, найму, оренди, іпотеки, права довірчої власності) здійснюється за місцезнаходженням майна в межах області, м. Києва. Екстериторіальність може запроваджуватись за рішенням Мін'юста. Державна реєстрація обтяжень (заборона відчуження та арешт нерухомого майна, податкова застава, предметом якої є нерухоме майно, та інші обтяження) незалежно від місцезнаходження нерухомого майна;

3) при реєстрації прав на нерухоме майно, право на яке виникло до 01.01.2013 року та після цього за відсутності всіх необхідних для держреєстрацїі документів, держреєстратор самостійно запитує всі необхідні документи.

4) у разі придбання будинку та землі під ним — заява на реєстрацію прав власності подається окремо щодо кожного об’єкта (одна заява на будинок, інша — на земельну ділянку);

5) у ч. 1 ст. 20 Закону №1952 передбачено обов’язкове та невідкладне повідомлення програмними засобами власника про вчинення дій з належними йому об’єктами нерухомого майна, а також користувача та обтяжувача. Правда, порядок такого повідомлення покладений на Кабмін.

Автор: Канарьова Наталія

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Право і відповідальність/Договірні відносини

Зверніть увагу: новинна стрічка «Дебету-Кредиту» містить не тільки редакційні матеріали, але також статті сторонніх авторів, роз'яснення співробітників фіскальної служби тощо.

Дані матеріали, а також коментарі до них, відображають виключно точку зору їх авторів і можуть не співпадати з точкою зору редакції. Редакція не ідентифікує особи коментаторів, не модерує тексти коментарів та не несе відповідальності за їх зміст.

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі новини рубрики «Договірні відносини»