Лізинг – це одна з форм надання майна у користування, яка виходячи із притаманних їй рис, має спеціальне правове регулювання. Зазначає сайт Безплатна правова допомога.
Питання лізингу є актуальним, оскільки активне впровадження лізингу може дати відчутний поштовх структурній перебудові реального сектора економіки, оновленню основних фондів, розвитку малого та середнього бізнесу.
Детальніше про те, що таке договір лізингу, розповідає фахівчиня Коропського бюро правової допомоги Менського місцевого центру з надання БВПД Дарина Мальцева.
Які особливості лізингу
Частина перша ст. 292 Господарського кодексу України визначає лізинг як господарську діяльність, що спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів та полягає в наданні на підставі договору лізингу однією стороною (лізингодавцем) у користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить на праві власності лізингодавцю.
Визначення лізингу надає також Цивільний кодекс України. Стаття 806 Цивільного кодексу України визначає, що договір лізингу – це цивільно-правовий договір, згідно якого одна сторона (лізингодавець) передає або зобов’язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі)
За Цивільним кодексом України лізинг є різновидом найму (оренди).
