Компанії-члени Європейської Бізнес Асоціації повідомляють про суттєве збільшення кількості фізичних перевірок вантажів під час імпорту харчових продуктів нетваринного походження.
За інформацією бізнесу, частка фізичних перевірок товарів за кодами УКТ ЗЕД 2208, 2204 та 2205 зросла орієнтовно з 5% до 50%. Це призводить до додаткових витрат для імпортерів, затримок митного оформлення та подовження строків введення продукції в обіг.
За даними компаній, таким змінам передувало затвердження Держпродспоживслужбою 30 квітня 2026 року оновленої Періодичності документальних, фізичних перевірок та лабораторних досліджень вантажів, що ввозяться на митну територію України та підлягають державному контролю. Крім того, 12 травня було оновлено Методичні рекомендації щодо визначення показників лабораторних досліджень.
Під час фізичних перевірок суб’єкти господарювання також стикаються з відбором зразків для лабораторних досліджень, що передбачає додаткові витрати на проведення випробувань та списання продукції. Це створює додаткове адміністративне та фінансове навантаження, негативно впливає на безперебійність постачання продукції на український ринок та може позначитися на стабільності податкових надходжень до бюджету.
Також бізнес звертає увагу на розбіжності між нормативними документами щодо частоти лабораторних досліджень. Зокрема, Періодичність передбачає проведення лабораторних досліджень для 3% вантажів за кодами УКТ ЗЕД 2208, 2204 та 2205, тоді як Методичні рекомендації визначають цей показник на рівні 5%.
Бізнес стурбований відсутністю належного обґрунтування такого посилення контролю. Зокрема ті компанії-імпортери, що дотримуються вимог законодавства у сфері безпечності та якості харчових продуктів і не допускали порушень, які могли б стати підставою для суттєвого збільшення частоти перевірок.
Асоціація звернулася до Держпродспоживслужби з проханням надати обґрунтування збільшення частоти перевірок, пояснити, які ризики та результати аналізу стали підставою для ухвалених змін, роз’яснити порядок застосування вимог щодо лабораторних досліджень, а також розглянути можливість перегляду чинних підходів з урахуванням ризик-орієнтованого принципу та історії дотримання законодавства операторами ринку.
