Нещодавно ВАСУ на численні прохання апеляційних адміністративних судів роз’яснив статус справ з оскарження податкових рішень-повідомлень, якими органи ДПС закріплюють донарахування податків та штрафних санкцій. Посилаючись на міжнародну практику (рішення Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 р. у справі «Щокін проти України»), підопічні Ігоря Темкіжева встановили, що судові вердикти, які узаконюють нарахування обов’язкових платежів та штрафних санкцій або, навпаки, скасовують їх, впливають на матеріальне становище позивачів. І такі спори повинні кваліфікуватися як майнові. А отже, судові витрати щодо подання позовів до податкової для суб’єктів господарювання збільшаться у рази. «Донедавна вся судова практика визнавала спори щодо оскарження податкових повідомлень-рішень як спори немайнового характеру, бо спірним є саме рішення, а не якогось роду майно. Тож відповідно до Закону «Про судовий збір» за подання такого позову стягувалася плата у розмірі 3% від мінімальної заробітної плати (на сьогодні це 32,19 грн). Тепер же охочим судитися з податковою доведеться спершу сплатити 1% від розміру майнових вимог (оспорюваної суми), але не менше 0,1 і не більше 2 розмірів мінімальних заробітних плат, що нині становить від 107,3 до 2, 146 тис. грн. Причому разом із «мінімалкою» зростатиме і сума судового збору», — розповів «к:» Сергій Алексєєв, керуючий партнер ЮК «Алексєєв, Боярчуков і партнери».
Юристи кажуть, що поява відповідного роз’яснення Вищого адміністративного суду була цілком очікуваною. «Наші клієнти почали масово повідомляти нас, що низка нещодавно поданих позовів, щодо яких ще не було відкрито провадження, «зависли» у судах, тобто залишені без руху для виправлення недоліків, а саме доплати судового збору», — говорить Олександр Мінін, старший партнер юридичної фірми КМ Партнери. Особливо болісними для суб’єктів господарювання нові правила подання позовів проти податкової будуть ще й тому, що, як правило, підприємства одночасно беруть участь відразу в декількох спорах подібного роду. «Частота, з якою податківці вдаються до донарахування податкових зобов’язань, добре відома. Адже неприкритий фіскальний характер перевірок уже давно ні для кого не секрет. Саме тому звернення до суду, як і раніше, залишаються украй популярними, а часом і єдиним дієвим засобом відбитися від ошалілих чиновників. Звичайно, при донарахуванні сотень тисяч гривень податкових зобов’язань ця цифра не виглядає страшною. Але для невеликого бізнесу і приватних підприємців це вельми істотно. Вже не кажучи про те, що отримати від держави назад сплачений судовий збір буде, як завжди, непросто», — коментує Ернест Грамацький, президент адвокатської фірми «Грамацький і партнери».
Слабкою втіхою для сперечальників може стати лише те, що вітчизняне законодавство зобов’язує податкову у разі програшу відшкодувати підприємству судові витрати. Але в умовах хронічного дефіциту бюджету чекати своїх грошей можна буде роками. Натомість сама скарбниця тепер стабільно поповнюватиметься чималими коштами від сплати судового збору. За підрахунками самих же податківців, минулого року судами було розглянуто близько 84 тыс. судових спорів між підприємцями й органами ДПС. Причому, за твердженням голови ДПС України Олександра Кліменка, його підопічні вийшли з них переможцями у 94,5% випадків, тобто виграли понад 79 тыс справ. Якщо припустити, що на той момент уже діяли нові правила сплати судового збору і за кожен позов було сплачено хоча б по тисячі гривень, то бюджет додатково поповнився б на 79 млн грн.
Правознавці кажуть, що підхід ВАСУ до визначення статусу судових спорів загрожує й іншими неприємними наслідками. «Позиція ВАСУ є досить спірною. Мало того, якщо провести пряму аналогію з позицією ВАСУ, то при поданні про визнання недійсним кредитного договору на суму 1 млн грн позивач зобов’язаний буде сплатити не 0,1% мінімальної зарплати, а від 0,2% до 3 мінімальних зарплат тобто до 3 219 грн», — пояснює Сергій Алексєєв.
Тетяна СМЕТАНІНА
