Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
У листі від 07.12.2011 р. №11.1/1.2-15.1/16495 Держмитслужба розглянула питання застосування презумпції правомірності рішення платника податків.
На думку Держмитслужби, застосування такого принципу може мати місце лише після завершення перевірки контролюючим органом платника податків та складання в установленому порядку акта такої перевірки.
Держорган обгрунтовує це тим, що під час перевірки платника податків митний орган не ухвалює обов’язкових для платника податків рішень, а лише вивчає діяльність підприємства, а у разі виявлення порушень вимог законодавства фіксує їх в акті перевірки.
А ось рішення, які приймаються митними органами на підставі акта перевірки, повинні ухвалюватися з дотриманням принципу презумпції правомірності.
Нагадаємо, презумпція правомірності рішення платника податків, передбачена ст. 4 ПКУ, має місце у разі, якщо норма закону або іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів або різних нормативно-правових актів допускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов’язків платників податків або контролюючих органів, унаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.
