• Посилання скопійовано

Стягувач сам обирає – отримати у власність заставне майно чи гроші з його продажу

Інформаційний лист ВГСУ від 27.02.2012 №01-06/224/2012

ВГСУ вже вкотре пропонує правові позиції Верховного Суду України, викладені у постановах, прийнятих за результатами перегляду судових рішень господарських судів у зв’язку з неоднаковим застосування одних й тих самих положень законів:

 

  • яким би способом не визначався в договорі розмір пені, він не може перевищувати той розмір, який установлено ЗУ від 22.11.96 р. №543/96-ВР як граничний, тобто за прострочення платежу за договором може бути стягнуто лише пеню, сума якої не перевищує ту, що обчислена на підставі подвійної облікової ставки НБУ (постанови від 24.10.2011 № 25/187, від 07.11.2011 № 5002-2/5109-2010);

 

 

  • зобов’язання відповідача повернути позивачу суму попередньої оплати за недопоставлений у строк товар, присуджену до стягнення рішенням господарського суду, є грошовим зобов’язанням, а відтак його невиконання тягне застосування щодо боржника наслідків, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦКУ – сплатити грошову суму з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних від простроченої суми (постанова від 05.12.2011 №16/164(2010));

 

 

  • звернення клієнта до банку з позовом про зобов’язання закрити рахунок у судовому порядку відповідає способам захисту, встановленим ст. 16 ЦКУ та ст. 20 ГКУ, оскільки, звертаючись з такою вимогою, позивач фактично просить суд примусити банк виконати обов’язок, покладений на нього умовами договору та приписами законодавства (постанова від 28.11.2011 №27/11);

 

 

  • у разі задоволення позову про звернення стягнення на предмет застави суд може обрати один із способів звернення стягнення, зокрема, шляхом отримання предмету застави у власність заставодержателем (постанова від 26.12.2011№4/1);

 

 

  • строк у 12 місяців для виплати частки учаснику ТОВ, що виходить з товариства, обчислюється з моменту повідомлення учасником товариства про вихід із складу його учасників. Невиконання такого обовязку тягне передбачені ст. 625 ЦКУ наслідки прострочення виконання грошового зобов’язання (постанова від 12.12.2011 №14/214(10)).

 

 

Автор: Канарьова Наталія

Рубрика: Право і відповідальність/Контролюючі органи і перевірки

Зверніть увагу: новинна стрічка «Дебету-Кредиту» містить не тільки редакційні матеріали, але також статті сторонніх авторів, роз'яснення співробітників фіскальної служби тощо.

Дані матеріали, а також коментарі до них, відображають виключно точку зору їх авторів і можуть не співпадати з точкою зору редакції. Редакція не ідентифікує особи коментаторів, не модерує тексти коментарів та не несе відповідальності за їх зміст.

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі новини рубрики «Контролюючі органи і перевірки»

  • Скільки часу може тривати планова перевірка ДПС?
    Тривалість планових перевірок ДПС не повинна перевищувати 30 р.дн. для великих платників податків, щодо суб’єктів малого підприємництва – 10 р.дн., інших платників податків – 20 р.дн.
    20.11.2024140
  • Що робити у разі арешту рахунку: поради Мінʼюсту
    У разі арешту рахунку передусім потрібно звернутися до банку, щоб дізнатися, у звʼязку з чим накладено арешт. Банк надасть реквізити виконавчого провадження. За цими даними слід вже звʼязатися з виконавчою службою
    20.11.20241 367
  • УВАГА! ДРС затвердила план комплексних перевірок на 2025 рік
    Незважаючи на те, що "воєнний" мораторій на планові перевірки контролюючих органів поки що діє, деяким з них вже дозволено проводити нагляд. Тому ДРС затвердила та оприлюднила наказ щодо комплексних перевірок на 2025 рік. Він налічує 32037 записів
    18.11.20246 6146
  • Мінімізація податкових ризиків: які заходи впроваджуються ДПС?
    ДПС запроваджує нову систему, яка допомагає мінімізувати податкові ризики, поєднуючи проактивні заходи, спрямовані на запобігання можливим податковим порушенням, та реактивні заходи, спрямовані на виправлення ситуації та запобігання її повторенню
    14.11.2024162
  • Ключові заходи ДПС у межах впровадження Нацстратегії доходів до 2030 року
    Ключовими заходами ДПС у межах впровадження Нацстратегії доходів до 2030 року є зміцнення доброчесності та боротьба з корупцією, підвищення рівня дотримання податкового законодавства, автоматизація роботи з боргами, міжнародна співпраця, цифровізація
    14.11.202459