Дрібнення бізнесу здійснюється з метою розподілу обсягів надходжень коштів, а іноді і витрат підприємства. Власник бізнесу створює декілька юросіб або користується послугами фізосіб-підприємців, вибудовуючи різні комбінації взаємодії цих суб’єктів залежно від того, яку конкретно мету він поставив перед собою. При цьому враховуються переваги використання різних систем оподаткування.
Наведемо лише деякі проблеми, які можна вирішити шляхом дрібнення бізнесу:
— оптимізація доходів і/або витрат, наприклад, шляхом переведення частини обсягів реалізації товарів (послуг), яка припадає на кінцевих споживачів, з торгового підприємства на фізосіб-підприємців;
— зменшення обсягу доходів кожного з суб’єктів господарювання, які входять до холдингу, що спричинює значне зниження ризику включення юрособи або ФОП до плану податкових перевірок;
— виключення або значне зниження ризику «тиску» на власника бізнесу шляхом притягнення до відповідальності керівників суб’єктів, які входять до холдингу, зокрема за ст. 212 КК України «Ухилення від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів)»
— проблеми застосування касових апаратів та деякі інші.
Слід відзначити, що податкові органи України, як правило, не розглядають дрібнення бізнесу як незаконний спосіб мінімізації податків. Точніше сказати, «розкручування» фіскалами подібних схем — радше виняток, ніж правило.
Водночас у Росії існують методологія та судова практика визнання подібних дій незаконною схемою мінімізації, щоправда, стосується це в основному зменшення внаслідок дрібнення бізнесу обсягів доходів та кількості працівників суб’єкта господарювання з метою застосування спеціальних режимів оподаткування.
Ознаками, які можуть свідчити про застосування незаконної податкової схеми, вважаються:
— фактичне перебування бізнесу «в одних руках», при цьому реорганізація юрособи шляхом виділення або розподілу чи створення нових юр осіб не пов’язане з реальною зміною структури економічної діяльності;
— взаємозв’язок суб’єктів господарювання, що входять до холдингу, використання ними однієї виробничої бази, в т.ч. офісу, використання праці фактично загального персоналу;
— дрібнення бізнесу не має реального економічного сенсу, відсутність ділової мети у створенні (придбанні) нових суб’єктів господарювання.
Проаналізований вище метод оптимізації оподаткування, як і інші методи оптимізації, слід застосовувати виважено.
