Рада в першому читанні дозволила не попереджати підприємства про перевірки
Вилучено з «Моїх новин»
Законопроект пропонує скасувати норму про попередження за 10 днів про проведення планових перевірок підприємств сфери торгівлі та послуг. Це дозволить ефективніше запобігати потраплянню неякісних товарів на ринок
11.09.2012822
Посилання скопійовано
Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Верховна Рада України планує скасувати обов'язковість попередження про проведення перевірок підприємств органами з питань захисту прав споживачів. За законопроект проголосували в першому читанні в четвер 258 депутатів. Цей проект закону пропонує скасувати норму про попередження за 10 днів про проведення планових перевірок підприємств сфери торгівлі та послуг. Крім того, пропонується скасувати норму про обов'язковість згоди центрального органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів на проведення позапланових перевірок. Автори законопроекту наголошують, що такі нововведення дозволять ефективніше запобігати потраплянню неякісних, фальсифікованих або контрафактних товарів на споживчий ринок.
Увага!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook
Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!
Зверніть увагу! Матеріали в розділі «Новини», а також коментарі до них можуть містити аналітичні погляди сторонніх експертів та представників державних органів. Редакція докладає зусиль для перевірки достовірності даних, проте думка авторів може не збігатися з позицією редакції.
Оскільки податкове та бухгалтерське законодавство постійно змінюється, ми рекомендуємо використовувати наведену інформацію як довідкову та звертатися за індивідуальною консультацією перед прийняттям фінансових рішень. Редакція здійснює модерацію коментарів відповідно до Редакційної політики сайту.
Жінка, не будучи зареєстрованою як фізична особа – підприємець та не маючи відповідних ліцензій на здійснення господарської діяльності, організувала незаконне придбання, зберігання та збут тютюнових виробів для кальянів
Контрольні заходи ДПС у 2026 р. охопили різні сфери – від автозаправок і торгівлі авто до інтернет-магазинів і сімейних екопарків. Розберемо конкретні кейси: кого перевіряли, що знайшли і скільки це коштувало. І чому бізнеси отримали стільки штрафів від ДПС!
Продавець побутової техніки отримав штраф 80 000 грн за те, що під час фактичної перевірки надав Х-звіт, який для цілей перевірки не підходить, а не Z-звіт, який є офіційним фіскальним документом
За трьома адресами мережі діяльність здійснювали різні ФОП на спрощеній системі оподаткування. При цьому господарські об’єкти, що перевірялися, мали однакове оформлення приміщень, обладнання, систему роботи, єдині ціни та асортимент товарів
Продовження строків проведення перевірок та зупинення розпочатої перевірки податківцями здійснюється за рішенням керівника податкового органу. Терміни продовження перевірки залежать від виду перевірки та категорії платника податків
Підприємство систематично відносить усі витрати негосподарського характеру на субрахунки 949 «Інші витрати операційної діяльності» або 977 «Інші витрати». Чи відповідає такий підхід вимогам бухгалтерського обліку та податку на прибуток, і чи допустимо окремі поточні витрати не проводити через рахунки класу 9, щоб не зменшувати фінансовий результат?
Підприємство виявило помилку лише в декларації з податку на прибуток: некоректно перенесено від’ємне значення минулих років. Показники фінансової звітності залишаються без змін. Чи потрібно при поданні уточнюючої декларації або виправленні через додаток ВП повторно подавати фінансову звітність?
У минулому році підприємство помилково оприбуткувало МНМА як МШП. Активи в експлуатацію не вводилися, тому помилка не вплинула на витрати та фінансовий результат, але викривила статті балансу щодо оборотних і необоротних активів. Як у поточному році правильно виправити таку помилку в бухобліку та чи потрібно для цього застосовувати рахунок 44?
Чи зобов’язане підприємство вести бухгалтерський облік витрат у розрізі статей витрат, чи достатньо обліку за елементами та рахунками витрат залежно від виду діяльності і потреб калькулювання собівартості?
Я - ФОП на єдиному податку, продаю товари через міжнародний маркетплейс (зокрема, Etsy). Платформа автоматично утримує свою комісію з оплат покупців, а мені на рахунок надходить сума вже за вирахуванням цієї винагороди. Нещодавно чув, що податкова вважає це негрошовим розрахунком, через що можна втратити статус платника єдиного податку. Чи дійсно це так, і як зараз безпечно працювати за такою схемою?