Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Відповідно до п. 50.2. ст. 50 Податкового кодексу України (далі — ПКУ) платник податків під час проведення документальних планових та позапланових виїзних перевірок не має права подавати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше податкових декларацій за будь-який звітний (податковий) період з відповідного податку і збору, який перевіряється контролюючим органом.
Це правило не поширюється на випадки, встановлені ст. 177 ПКУ.
Статтею 177 ПКУ визначено порядок оподаткування доходів, отриманих фізичною особою — підприємцем від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування.
Відповідно до п. 177.6 ст. 177 ПКУ, у разі якщо фізична особа — підприємець отримує інші доходи, ніж від провадження підприємницької діяльності, у межах обраних ним видів такої діяльності, такі доходи оподатковуються за загальними правилами, встановленими ПКУ для платників податку — фізичних осіб, та відповідно до 177.11 ст. 177 фізичні особи — підприємці подають річну податкову декларацію у строк, визначений пп. 49.18.5 п. 49.18 ст. 49 ПКУ, в якій поряд з доходами від підприємницької діяльності мають зазначатися інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи.
Отже, під час проведення документальних планових та позапланових виїзних перевірок суб’єкти господарювання не мають права подавати уточнюючі розрахунки до поданих ними раніше податкових декларацій, за винятком випадків, коли фізичні особи — підприємці (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування) отримують інші доходи, ніж від провадження підприємницької діяльності, які оподатковуються за загальними правилами, встановленими для платників податків — фізичних осіб.