Фіскали посилаються на отримання податкової інформації, проте чи може вона бути такою підставою? Чи потрібно деталізувати та конкретизувати підстави для надсилання запиту? ДФСУ спробувала надати відповідь на ці запитання у листі від 11.11.2015 р. №24065/6/99-99-22-04-02-15.
У коментованому документі фіскали доходять доволі цікавих висновків.
Висновок 1. Щодо можливості посилання у запиті як на підставу його направлення на «вірогідність або встановлення порушення податкового та іншого законодавства» ДФС каже, що запити надсилаються за наслідками аналізу податкової інформації, що отримана та міститься у базах даних органу ДФС, а саме у разі виявлення фактів, які свідчать про порушення платником податків законодавства.
Висновок 2. Щодо нормативно-правового акта, яким передбачено обов’язок і встановлено порядок обґрунтування платником податків господарських операцій, надання відповіді на запит контролюючого органу, в якому відсутнє чітке та зрозуміле зазначення встановлених порушень, ДФС лише посилається на приписи абз. одинадцятого п. 73.3 ПКУ.
Наведемо приклад, як ці висновки застосовуються на практиці. Платник податків отримує запит, у якому його просять надати пояснення та їх документальні підтвердження з певним контрагентом та за певний період. При цьому фіскали посилаються лише на загальні норми ПКУ, такі як пп. 16.1.5, 20.1.6, п. 1, 3 ч. 3 п. 73.3, а також на пп. 78.1.1 або 78.1.4 ПКУ. При цьому у тексті самого запиту наводиться перелік документів, які би хотіли отримати фіскали. А ось чого там ніколи немає — це пояснення, яким чином наведені на початку запиту норми ПКУ пов’язані з вимогами надати документи за переліком. Адже такого зв’язку ПКУ вимагає — повинні бути наявні факти порушень, які виявлені за результатами перевірок контрагентів, іншої податкової інформації, або недостовірність у поданій податкової звітності. Але яка саме інформація була отримана податківцями, в запиті не говориться, а тому платники податків не мають змоги самостійно вирішити, зобов’язані вони відповідати на такий запит чи ні.
Втім, наведені у коментованому листі висновки пояснюють, чому платники податків досі не бачать такої інформації у запитах.
Адже, нагадаємо, на сьогодні фіскальні органи користуються, зокрема, системою АС «Податковий блок», яка передбачає впровадження чотирьох сегментів операційної діяльності податкової служби:
— реєстрація платників податків — це, в основному, обмін інформацією з ДМСУ, іншими міністерствами, відомствами, а також отримання даних щодо суб’єктів (платників податків) та об’єктів оподаткування;
— обробка податкової звітності та платежів;
— облік платежів — переважно, інформація про стан розрахунків платників з бюджетом;
— податковий аудит — це процес відбору платників податків для проведення податкового аудиту та розширення зони податкового контролю за виконанням податкових зобов’язань платниками податків без додаткового втручання в їх діяльність.
Як свідчить практика судових спорів, ця система містить відомості про всі без винятку акти перевірок та зустрічних звірок (у т. ч. й актів про неможливість їх проведення).
Зокрема, інформація, одержана під час перевірки певного платника податків, може дати підстави вважати, що його контрагенти порушували норми законодавства, виконання яких контролюють органи ДФС. Тому, спираючись у тексті запиту на підстави для проведення документальних позапланових перевірок, зазначені в пп. 78.1.1 ПКУ, податківці вважають, що підставою для запиту є не сама податкова інформація про акти чи інші повідомлення від фіскальних (інших) органів, а саме факти виявлених порушень за результатами перевірок інших платників податків. Тобто йдеться про докази (документи, факти обставини), наведені у змісті цих актів (повідомлень). При цьому самих цих документів або актів платники податків, яким надсилається запит, звісно, не бачать.
ПКУ надав право фіскальним органам прирівняти наявність таких актів перевірок в інформаційних системах до податкової інформації (виходячи з пп. 72.1.5, 62.1.3 ПКУ). Але для цілей складення запиту далеко не завжди така інформація містить факти порушень, та ще й таких, що вчинені саме тим платником, якому такий запит надсилається.
Як свідчить практика, у т. ч. й судова, зміст запитів, що складають фіскали, показує, що таким чином вони просто собі спростили життя — раз є акт перевірки контрагента чи акт про неможливість проведення зустрічної звірки в інформаційній системі ДФС, значить, є й підстава для складення запиту.
Зазначимо, що законодавці внесли зміни до пп. 78.1.1 ПКУ, звідки забрали посилання на «можливі» порушення — тому, якщо податківці у запиті посилаються не на п. 73.3 ПКУ, а на пп. 78.1.1 ПКУ, то на сьогодні запит має містити чіткі та зрозумілі формулювання фактів порушень платником якому надсилається запит та щодо яких йому потрібно надати пояснення та їх документальне підтвердження. Їх відсутність, на нашу думку, у всіх без винятку випадках, звільняє платника від надання відповіді. Адже норми ПКУ, та й сам коментований лист, кажуть про звільнення від надання відповіді запиту, якщо він складений з порушеннями абз. 1 та 2 п. 73.3 ПКУ. Зазначимо, що йдеться про відсутність будь-яких повідомлень фіскального органу про відмову у наданні чи іншим шляхом повідомлення про рішення платника не надавати документи.
Водночас, отримуючи такі запити, слід зважати на таке. Відсутність відповіді протягом 10 календарних днів з дати отримання запиту загалом розцінюється фіскалами як підстава для призначення виїзної або невиїзної перевірки. ВАСУ в одному зі своїх рішень звернув увагу на те, що в разі коли зміст запиту є незрозумілим платникові (у ньому відсутні конкретні порушення, факти, обставини), останній має право звернутись із проханням уточнити вимоги та підстави запиту. А така поведінка платника податків не може розцінюватись фіскалами як невиконання вимог пп. 78.1.1 або 78.1.4 ПКУ, тобто не є підставою для призначення перевірки.
Тож незважаючи на те, що коментований лист є індивідуальною податковою консультацією, керуватися нею варто вкрай обережно. І навіть якщо ви вважаєте, що запит складено неправильно, то варто надіслати відповідь на нього із зазначенням підстав для відмови від надання відповіді.
Новина на тему:
- Запрос о предоставлении информации от налоговой должен содержать обязательные данные