• Посилання скопійовано

Держпраці буде перевіряти гірничні підприємства за оновленими правилами. Оприлюднено проект змін

Держпраці оприлюднила для обговорення проект Порядку здійснення державного гірничого нагляду

Держпраці буде перевіряти гірничні підприємства за оновленими правилами. Оприлюднено проект змін

Держпраці оприлюднила на своєму веб-сайті проект постанови КМУ «Про затвердження Порядку здійснення державного гірничого нагляду» (завантажити).

 

Цей порядок (завантажити) визначає основні завдання та процедуру здійснення Державною службою України з питань праці  та її територіальними органами  державного гірничого нагляду.

Державний гірничий нагляд – це нагляд за додержанням юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами), фізичними особами-підприємцями гірничого законодавства та законодавства про надра під час проведення гірничих робіт, будівництва та експлуатації, ліквідації або консервації гірничих підприємств, правил і норм щодо ведення робіт, пов’язаних з геологічним вивченням надр, їх використанням та охороною, а також переробкою мінеральної сировини, проведенням буро-підривних робіт. 

Проект акта конкретизує перелік основних заходів державного гірничого нагляду, а також порядок їх проведення відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та внесених змін до нього.

Так, основними заходами здійснення держнагляду (контролю) є проведення державними інспекторами планових та позапланових перевірок суб’єктів господарювання.

 

Планові перевірки

Під час проведення планових перевірок перевіряється: 

  1. відповідність проведення гірничих робіт до проектів і паспортів, розроблених і затверджених згідно з правилами безпеки, правилами технічної експлуатації, правилами безпеки під час поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, інструкціями з ведення гірничих робіт в небезпечних зонах;
  2. відповідність фактичного ведення гірничих робіт  погодженим щорічним планам розвитку гірничих робіт;
  3. наявність гірничого відводу, дотримання обов’язків суб’єкта господарювання, якому надано гірничий відвід;
  4. забезпечення найбільш повного та комплексного використання родовищ корисних копалин, ефективного та безпечного ведення гірничих робіт;
  5. додержання встановленого порядку обліку стану та руху запасів корисних копалин, обґрунтованість і своєчасність їх списання;
  6. дотримання погоджених нормативів втрат корисних копалин в надрах та нормативних показників щодо їх збіднення під час видобування;
  7. додержання правил проведення геологічних і маркшейдерських робіт під час дослідно-промислової розробки, експлуатації родовищ корисних копалин, їх консервації та ліквідації;
  8. правильність і своєчасність проведення заходів, що гарантують безпеку людей, майна і навколишнього природного середовища в межах наданих гірничих відводів, наявність та стан виконання проектів раціонального користування надрами в умовах впливу на об’єкти поверхні;
  9. стан утримання усть ліквідованих гірничих виробок, що мають вихід на земну поверхню;
  10. на підприємствах вугільної, гірничорудної та нерудної промисловості додержання правил безпеки під час проведення підривних робіт, будівництва та експлуатації, ліквідації або консервації гірничодобувних підприємств;
  11. наявність дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки;
  12. відповідність віднесення вугільних шахт, що небезпечні внаслідок наявності газу, можливості раптових викидів та гірничих ударів, до відповідних категорій;
  13. додержанням законодавства у сфері охорони праці (в частині безпечного ведення робіт, безпеки робіт у сфері поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення; монтажу, ремонту, реконструкції, налагодження і безпечної експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних та інших засобів; виробництва машин і механізмів, устаткування підвищеної небезпеки; гігієни праці, забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального та колективного захисту);
  14. додержання правил та технологій переробки мінеральної сировини

 

Позапланові перевірки

Підставами для позапланової перевірки є:

  1. подання суб’єктом господарювання письмової заяви до Держпраці про здійснення заходу державного нагляду за його бажанням;
  2. перевірка виконання суб’єктом господарювання припису щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатом  проведення перевірки;
  3. звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров’ю, навколишньому природному середовищу, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). (Позаплановий захід у такому разі здійснюється виключно за погодженням Міністерства соціальної політики України);
  4. ненадання суб’єктом господарювання у строк до початку планового періоду матеріалів для розгляду та погодження щорічного плану розвитку гірничих робіт відповідного об’єкта надрокористування;
  5. доручення Прем’єр-міністра України про перевірку суб’єктів господарювання у зв’язку з виявленими системними порушеннями Закону України „Про охорону праці”, гірничого законодавства та законодавства про надра, у зв’язку з цим, настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров’я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави;
  6. настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов’язано з діяльністю суб’єкта господарювання.

Під час проведення позапланового заходу з’ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов’язковим зазначенням цих питань у направленні на проведення заходу державного нагляду.

Пропозиції та зауваження до зазначеного проекту акта приймаються протягом одного місяця з дня оприлюднення за наступною адресою:

Державна служба України з питань праці, 01601, м. Київ, вул. Десятинна, 14; e-mail: dsp@dsp.gov.ua; факс/тел.: (044) 289 30 31.

Автор: «Дебет-Кредит»

На підставі: Державна інспекція України з питань праці

Рубрика: Право і відповідальність/Контролюючі органи і перевірки

Зверніть увагу: новинна стрічка «Дебету-Кредиту» містить не тільки редакційні матеріали, але також статті сторонніх авторів, роз'яснення співробітників фіскальної служби тощо.

Дані матеріали, а також коментарі до них, відображають виключно точку зору їх авторів і можуть не співпадати з точкою зору редакції. Редакція не ідентифікує особи коментаторів, не модерує тексти коментарів та не несе відповідальності за їх зміст.

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі новини рубрики «Контролюючі органи і перевірки»

  • Скільки часу може тривати планова перевірка ДПС?
    Тривалість планових перевірок ДПС не повинна перевищувати 30 р.дн. для великих платників податків, щодо суб’єктів малого підприємництва – 10 р.дн., інших платників податків – 20 р.дн.
    20.11.2024167
  • Що робити у разі арешту рахунку: поради Мінʼюсту
    У разі арешту рахунку передусім потрібно звернутися до банку, щоб дізнатися, у звʼязку з чим накладено арешт. Банк надасть реквізити виконавчого провадження. За цими даними слід вже звʼязатися з виконавчою службою
    20.11.20241 532
  • УВАГА! ДРС затвердила план комплексних перевірок на 2025 рік
    Незважаючи на те, що "воєнний" мораторій на планові перевірки контролюючих органів поки що діє, деяким з них вже дозволено проводити нагляд. Тому ДРС затвердила та оприлюднила наказ щодо комплексних перевірок на 2025 рік. Він налічує 32037 записів
    18.11.20247 0046
  • Мінімізація податкових ризиків: які заходи впроваджуються ДПС?
    ДПС запроваджує нову систему, яка допомагає мінімізувати податкові ризики, поєднуючи проактивні заходи, спрямовані на запобігання можливим податковим порушенням, та реактивні заходи, спрямовані на виправлення ситуації та запобігання її повторенню
    14.11.2024166
  • Ключові заходи ДПС у межах впровадження Нацстратегії доходів до 2030 року
    Ключовими заходами ДПС у межах впровадження Нацстратегії доходів до 2030 року є зміцнення доброчесності та боротьба з корупцією, підвищення рівня дотримання податкового законодавства, автоматизація роботи з боргами, міжнародна співпраця, цифровізація
    14.11.202460