Раніше ми вже повідомляли про те, що з 5 жовтня 2018 року роботодавцям слід чекати на комплексні перевірки за участю ДФСУ, ПФУ, Держпраці тощо. Такі перевірки проводитимуться для виявлення неоформлених працівників та зарплати «в конвертах».
Про те, кого перевірятимуть насамперед та про можливі наслідки виявлених під час таких перевірок порушень ми писали тут.
Як підготуватись до таких комплексних заходів (перевірок)? Що потрібно знати під час допуску до таких перевірок? Як оформляються результати таких перевірок? Про це і не тільки — у дайджесті запитань-відповідей.
Коли проводяться комплексні заходи контролю?
Порядок проведення комплексних заходів (перевірок) визначений Законом №877 та Постановою КМУ від 24.05.2017 р. №350.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону №877, якщо суб’єкт господарювання на певний період включений до планів здійснення заходів державного нагляду (контролю) одночасно кількох органів державного нагляду (контролю), відповідні планові заходи здійснюються органами державного нагляду (контролю) комплексно (тобто одночасно всіма такими органами державного нагляду).
Ось саме це і має назву комплексного планового заходу державного нагляду (контролю) (ч. 1 ст. 5 Закону №877). За таких умов план комплексних заходів затверджується наказом ДРСУ та оприлюднюється на її офіційному веб-сайті не пізніше 15 листопада року, що передує звітному (п. 3 Порядку №350). Тобто, якщо комплексні заходи мають проводитись у 2018 році, відповідний план має бути затверджений та оприлюднений ДРСУ до 15.11.2017 р.
План здійснення комплексних заходів державного нагляду (контролю) на 2018 рік затверджений наказом Державної регуляторної служби України від 16.11.2017 р. №139. Про це ми писали тут.
Чи можуть вноситися зміни до плану комплексних заходів?
Так, можуть. Причому порядок внесення таких змін та відомості, щодо яких можуть бути внесені зміни, затверджені постановою КМУ №387.
Усе про перевірки і перевіряючих – у вашій поштовій скриньці!
Нова тематична розсилка від редакції. Ви точно нічого не пропустите
ПідписатисьХочете подивитись, як це виглядає?
Зміни можуть вноситись щодо відомостей, визначених абзацами другим - восьмим ч. 2 ст. 4-1 Закону №877. Зокрема, про:
- юридичних осіб - найменування, ідентифікаційний код, місцезнаходження, види діяльності, ступінь ризику від провадження госпдіяльності;
- ФОП - прізвище, ім’я, по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків (серія та номер паспорта - для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомили про це відповідному органу доходів і зборів та мають відмітку в паспорті), місце проживання, види діяльності, ступінь ризику від провадження госпсуб’єктом госпдіяльності;
- найменування органів держнагляду (контролю);
- види госпдіяльності, що підлягають держнагляду (контролю);
- річні плани проведення заходів держнагляду (контролю) та план проведення комплексних заходів держнагляду (контролю);
- дату і номер наказу (рішення, розпорядження), місце здійснення заходу, строки здійснення, тип, підставу та предмет здійснення заходу, найменування органу державного нагляду (контролю), що зазначені у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).
Зміни до наведених вище відомостей вносяться до системи суб’єктами наповнення (тобто органами контролю) не пізніше трьох робочих днів з дня прийняття рішення, в якому містяться відповідні відомості чи зміни до них (п. 25 Порядку №387).
Де можна дізнатися, кого включили до плану комплексних перевірок?
Доступ до відомостей інтегрованої автоматизованої системи державного нагляду (контролю) (крім реєстраційних номерів облікових карток платників податків та паспортних даних) здійснюється через мережу Інтернет та є відкритим і безоплатним (ч. 3, 4 ст. 4-1 Закону №877).
Отже, дізнатися про тих суб’єктів господарювання, щодо яких мають бути проведені комплексні заходи (також планові та позапланові), можна на інспекційному порталі ДРСУ за такими критеріями як: назва суб’єкта господарювання, його ЄДРПОУ або ідентифікаційний код та орган державного нагляду (контролю).
Який порядок допуску до здійснення комплексного заходу?
Для здійснення комплексної перевірки кожен орган держнагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування госпсуб’єкта, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет комплексного заходу. І це зрозуміло, адже вони мають здійснити свої перевірки не разом, а одночасно! На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється направлення на здійснення заходу – теж для кожного інспектора тим органом держнагляду, у якому він працює.
Перед початком комплексних заходів посадові особи кожного органу держнагляду (контролю) зобов’язані пред’явити керівнику госпсуб’єкта - юрособи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізособі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб’єкту господарювання копію посвідчення (направлення) на здійснення заходу (п. 6, 7 Порядку №350)
Чи зобов'язані контролери розписатись в журналі перевірок?
Якщо госпсуб'єкт (юрособа чи фізособа-підприємець) веде журнал реєстрації заходів держнагляду (контролю), то це, на думку автора, може бути один журнал для всіх видів перевірок (у т.ч. й податкових). Хоча, звісно, ніхто не забороняє вести окремий журнал за кожним видом перевірок.
Тим не менш, перевіряючі мають внести до такого журналу запис про:
- тип та форму комплексного заходу;
- найменування органу державного нагляду (контролю);
- номер службового посвідчення, прізвище, ім’я, по батькові та посаду посадової особи органу державного нагляду (контролю), уповноваженої на здійснення комплексного заходу;
- дату та номер посвідчення (направлення) на здійснення комплексного заходу;
- строк здійснення комплексного заходу (дати початку та закінчення комплексного заходу).
Які підстави для недопуску до комплексного заходу?
Слід пам'ятати, що йдеться про комплексний захід контролю — всі контролери, які мають проводити комплексний захід, одночасно здійснюють перевірку.
Водочас окремих норм чи підстав для недопуску саме у разі здійснення комплексних заходів контролю Закон №877 не містить. Тому, на нашу думку, госпсуб'єкт має повне право скористатись своїм правом недопуску окремо взятого перевіряючого конкретного держоргану (контролю) у разі, якщо він порушив порядок повідомлення про перевірку або відмовився вчинити такий запис в журналі (абзац дев’ятий ст. 10 Закону №877).
Загалом всі підстави для недопуску, прописані у абзацах 5-14 ст. 10 Закону №877. Всі вони стосуються й комплексних заходів контролю.
Чи можна відмовитися від комплексного заходу контролю?
Госпсуб'єкти мають знати, що Закон №877 (абзац сьомий ч. 1 ст. 5) наділив їх правом взагалі відмовитись від проведення комплексного планового заходу держнагляду (контролю).
Для цього він повинен письмово звернутись до ДРСУ.
Строків такого звернення не передбачено. Однак, вочевидь, це має бути вчинено заздалегідь, до дати проведення комплексного заходу. Це може бути вчинено й відразу ж після оприлюднення планів комплексних заходів на веб-сайті ДРСУ.
Тобто, на нашу думку, госпсуб'єкт може письмово відмовитись у будь-який період з 15 листопада поточного року до дати проведення комплексного заходу (з врахуванням строків вручення поштової кореспонденції) наступного року.
У такому разі перевірка такого госпсуб’єкта у наступному році здійснюватиметься кожним органом нагляду окремо і вже у наступному році (якщо до плану перевірок поточного року не будуть внесені відповідні зміни), згідно з планом перевірок на такий рік.
Які строки та періодичність проведення комплексного заходу?
Строк здійснення комплексного заходу не може перевищувати 10 робочих днів, а щодо суб’єктів мікро-, малого підприємництва - 5-ти п’яти робочих днів (п. 5 Порядку №350).
Але не слід забувати і про кілька правил:
- комплексний плановий захід проводиться один раз на рік усіма контролюючими органами, які запланували перевірити даного госпсуб’єкта, та виключно у строки, встановлені Планом здійснення комплексних заходів державного нагляду (контролю) на такий рік;
- сумарна тривалість усіх планових заходів, що здійснюються органами державного нагляду (контролю) протягом календарного року щодо суб’єкта господарювання (комплексного планового заходу), не може перевищувати тридцяти робочих днів, а щодо суб’єктів мікро-, малого підприємництва - п’ятнадцяти робочих днів (ч. 5 ст. 5 Закону №877).
Хто має право здійснювати такі комплексні заходи контролю?
Відповідний перелік органів держнагляду (контролю), на які не поширюється мораторій на перевірки у 2018 році, наведений у Переліку, затвердженому постановою КМУ від 18.12.2017 р. №1104.
Як оформляються результати комплексних перевірок?
За результатами здійснення комплексних заходів кожним органом державного нагляду (контролю) окремо складаються акти у двох примірниках.
Такий акт надається госпсуб'єкту на ознайомлення протягом останнього дня здійснення комплексного заходу з урахуванням робочого часу. У цей же день акти підписуються посадовими відповідного органу державного нагляду (контролю), які його здійснювали, та госпсуб’єктом або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом. Один примірник акта залишається у госпсуб'єкта.
Якщо госпсуб’єкт не погоджується з актом, він підписує такий акт із зауваженнями.
У разі відмови госпсуб’єкта від підписання акта перевіряючий вносить відповідний запис до нього, а сам акт надсилає рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення протягом трьох робочих днів після завершення комплексного заходу.