Раз на півтора року. Саме з такою частотою з 2012 року уряд змінює своє бачення щодо формату роботи податкової та митниці. – Розповідає Економічна правда.
Усе почалося в грудні 2012 року. Бажаючи встановити контроль за головними фінансовими потоками країни, уряд Миколи Азарова об'єднав митницю і податкову в Міністерство доходів і зборів. Після Революції гідності його ліквідували. На базі міністерства відновили Державну податкову службу і Державну митну службу.
Однак вже у травні 2014 року Кабмін змінив свою думку і створив Державну фіскальну службу. Вона об'єднала у собі митницю, податкову та податкову міліцію.
У грудні 2016 року Верховна Рада випадково виключила з Податкового кодексу положення про податкову міліцію. Це створило законодавчу колізію – уже третій рік вона працює у напівлегальному статусі. Два роки уряд та парламент обговорювали, що з цим робити. Результат – поява кількох законопроектів.
Нарешті в кінці 2018 року Мінфін заявив, що планує знову розділити ДФС на податкову та митну служби. Офіційна підстава – забезпечити керованість, функціональну ефективність та демілітаризацію обох органів. Неофіційна – це дозволить чіткіше розділити сфери впливу на фінансові потоки.
Що чекає на ДФС у 2019 році і чим стурбований бізнес?
Мотивація змін
В останні два тижні перед Новим роком уряд ухвалив документи щодо реформи ДФС. Також Кабмін вирішив створити робочу групу з підготовки положення про функції нових служб. Чому Мінфін узяв курс на реформування відомства?
Коли ухвалювалося рішення про об'єднання двох служб, була зроблена ставка на об'єднаний аудит, синергію бек-офісів служб та об'єднання баз даних. Ставка на інтеграцію баз даних виявилася успішною. У Мінфіні вважають, що бази даних цих двох органів повинні залишатися об'єднаними.
Синергії бек-офісів, розповідає один із співрозмовників видання в уряді, вдалося досягти частково. Штат ДФС вдалося скоротити, однак об'єднання було силовим. Це був нерівний шлюб: фактично митники прийшли в прийми до податківців.
За ці роки вирівняти ситуацію не вдалося. «За ДФС закріплено 300 автомобілів. 25 передали митникам, 275 залишилися в головних управліннях, які керуються податківцями», – наводить приклад співрозмовник видання. За його словами, одночасне реформування митниці і податкової не спрацьовує.
«Зараз ми в процесі формування робочої групи. За півтора-два місяці ухвалимо положення про функціонал обох служб і після цього оголосимо конкурс на їхніх очільників», – каже заступник міністра фінансів Сергій Верланов.
Три з одного
Згідно з ухваленими урядом документами, замість ДФС з'являться дві юридичні особи: Державна митна служба та Державна податкова служба.
Мінфін окреслив стратегічні напрямки реформи.
У податковій сфері. Курс на розвиток онлайн-сервісів та автоматизацію. На порядку денному – оцінка податкових розривів та потенційних надходжень, перегляд критеріїв ризику, зміна порядку відбору платників для перевірок.
Поступово Мінфін планує запровадити електронні документальні перевірки, почне з великих платників. Зміняться підходи до роботи з податковим боргом. Серед пріоритетів – запровадження правил BEPS, міжнародний обмін інформацією.
На митниці. Запровадження інституту авторизованого економічного оператора. Україна приєднається до транзитної процедури ЄС/ЄАВТ для покращення митного контролю. Мінфін запровадить методику вимірювання середнього часу випуску товарів, оновить систему контролю визначення митної вартості.
Врегулюється процедура надання митницею обов'язкової тарифної інформації на запит підприємства. Запрацює пост-митний контроль і контроль за ланцюгами поставок та реалізації товарів на митній території України.
Крім того, митниця та податкова отримають доступ до баз даних інших органів виконавчої влади: Держстату, МВС, державної виконавчої служби.
У податковій міліції. Реформа передбачає розділення сервісної і правоохоронної функцій ДФС. Останню передадуть новому органу, який буде розслідувати фінансові злочини. Фактично це пункт про реформу податкової міліції, однак, уточнив Верланов, її статус буде змінений окремим законом.
Детальніше стратегічні напрямки роботи Мінфіну виглядають так >>.
ДФС готує пропозиції
Усі ці ідеї не нові. Більшість з них повинні були стати реальністю ще роки тому.
Колишній міністр фінансів Олександр Данилюк пропонував створити єдину юридичну особу на базі ДФС. Це викликало жорстку критику з боку тодішнього в. о. голови ДФС Мирослава Продана. Продан писав, що пропонована модель зосередить судові процеси у Києві, зменшить можливості для боротьби з правопорушеннями і погіршить умови митного транзиту.
Граблі з концентрацією ухвалення рішень у Києві Мінфін планує обійти. «Голови обох служб зможуть делегувати свої повноваження в організаціях до тієї міри, до якої це необхідно для ефективного функціонування податкової та митної служб», – говориться в меморандумі про співпрацю України з МВФ.
Попри це, співрозмовники видання в ДФС зауважують: пропонована Мінфіном модель розмита, вона ставить більше запитань, ніж дає відповідей. Чіткого розуміння, як саме відбуватиметься розподіл після двох років злиття, нема.
В. о. заступника голови ДФС Євген Бамбізов повідомив, що відомство готує свої пропозиції щодо роз'єднання. Разом з Казначейством США ДФС напрацювала проект нової структури за функціональним принципом. Що він передбачає?
По-перше – ліквідацію дублювання функцій у різних підрозділах.
«Є окремі підрозділи, які відповідають за обслуговування юридичних та фізичних осіб. Відокремлені процеси, пов'язані з аудитом цих категорій платників. Ці підрозділи займаються й методологічною та роз'яснювальною роботою, хоча є департаменти методології та забезпечення комунікацій», – пояснює Бамбізов.
Більш раціональною була б модель, де кожен напрямок – адміністрування, аудит, методологія, інформаційно-роз'яснювальна робота – був би виділений в окремий підрозділ, що охоплював би всі категорії платників: і фізичних, і юридичних осіб.
Це була би більш зрозуміла, зручна та якісна структура. Вона б дозволила оптимізувати кількість департаментів, покращити внутрішні процеси, уникнути дублювання функцій та різного тлумачення норм податкового законодавства.
По-друге – створення Департаменту трансфертного ціноутворення (ТЦУ) з мінімальною чисельністю 45 осіб. Зараз в ДФС функції контролю ТЦУ розмиті між кількома підрозділами, що не дає належного ефекту в роботі.
«Департамент ТЦУ і міжнародного оподаткування займатиметься методологічною роботою, вестиме звітність. Його фахівці перевірятимуть усі контрольовані операції. Кабмін уже схвалив створення такого підрозділу», – повідомив Бамбізов.
Аналогічний департамент планується створити і в Офісі великих платників податків, оскільки 80% операцій ТЦУ припадає на великих платників.
По-третє – розбудова електронних сервісів, внесення змін в малоефективні системи, у тому числі – у СМКОР, систему моніторингу відповідності податкових накладних та розрахунків коригування залежно від ступеня ризиків.
Система повинна працювати так, щоб платник міг легко заплатити податки і не міг ухилитися від їх сплати. У випадку роз'єднання відомства фінансування зросте.
«За останні роки ми пережили дві великі хвилі скорочення кадрів. Після утворення двох служб вкластися в нинішню кількість працівників буде дуже складно. Їх чисельність доведеться збільшувати, адже кожна служба повинна мати свій бек-офіс. На це підуть місяці – кадри підбираються на конкурсах», – каже Бамбізов.
Він також пропонує скоротити кількість регіональних підрозділів. «Я б робив це за принципом регіонального розподілу, як у НАБУ чи ДБР, коли один територіальний підрозділ відповідає за певний регіон з чотирьох-п'яти областей», – пояснює він.
За його словами, адміністрування 60% податків забезпечує Офіс великих платників, і якщо закріпити адміністрування місцевих та рентних платежів великих платників податків за цим же офісом, то ця цифра може досягти 80%.
«Чи є потреба у тому, щоб за 20% податків відповідали аж 25 територіальних підрозділів? Сумніваюся. Однак ця модель потребує введення електронного обігу документів та врегулювання інших технічних питань», – резюмує він.
Реакція бізнесу: не формат, а якість
«Бізнес цінує чіткі правила гри. Чи можна говорити, що поділ ДФС вирішить це питання? Ні», – упевнена виконавчий директор СУП Катерина Глазкова.
За її словами, підприємці досі скаржаться на діяльність податкової. «ДФС – один з лідерів за кількістю проведених перевірок бізнесу. До того ж, служба не приєдналася до єдиного інспекційного порталу і не впровадила ризик-орієнтований підхід до проведення перевірок», – додає вона.
Крім того, каже Глазкова, постійно «зависає» база реєстрації податкових надходжень, не помітна боротьба з контрабандою та нелегальною торгівлею.
«Бізнес хвилює, як саме працює інституція. Нам не дуже важливо, чи будуть податківці та митники жити під одним дахом. Головне – щоб не було проблем з відшкодуванням ПДВ», – говорить виконавчий директор ЄБА Анна Дерев'янко.
За її словами, ситуація з відшкодуванням цього податку у січні погіршилася – перед компаніями накопичилася заборгованість.
Рахунок боргу йде на десятки мільйонів гривень і, попри звернення до Мінфіну, проблема поки не вирішена.
Є питання і щодо митниці. Дерев'янко повідомила, що минулого тижня ЄБА отримала багато скарг від компаній на зупинку вантажів на митниці.
«Скаржаться на підвищення митної вартості на підставі введення нових критеріїв ризику. Ми думали, що ситуація з індикативними цінами через маніпулювання митною вартістю в минулому, але бачимо, що це не так», – каже вона.
***
Читайте також:
- Кабмін схвалив постанову про утворення Державної податкової та Державної митної служб
- З чого почнеться поділ ДФС на дві служби? – позиція Южаніної
- В який строк та як буде реорганізовано ДФС? З'явився текст постанови КМУ
- При злагодженій та швидкій роботі можемо завершити реорганізацію ДФС за три місяці, – Маркарова