• Посилання скопійовано

Як нардепи пропонують зменшувати тиск на бізнес з боку органів ринкового нагляду?

У Раді зареєстровано законопроект №2172, яким нардепи намагаються удосконалити законодавство в сфері державного ринкового нагляду

Як нардепи пропонують зменшувати тиск на бізнес з боку органів ринкового нагляду?

25 вересня 2019 року у Верховній Раді зареєстровано законопроект №2172 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо зменшення тиску на бізнес з боку органів ринкового нагляду".

Нардепи намагаються удосконалити законодавство в сфері державного ринкового нагляду. Зокрема, законопроект направлений на зменшення корупційних ризиків у діяльності посадових осіб під час здійснення перевірок, посилення захисту споживачів та інших суспільних інтересів у разі виявлення на ринку нехарчової продукції, що є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам.

 

Що пропонується?

1) Усунути дублювання контролю за окремими видами продукції, а також уточнити деякі виключення з-під сфери дії ринкового нагляду. Зокрема, пропонується доповнити або уточнити перелік виключень з-під сфери дії Закону “Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції” такими видами продукції, контроль (нагляд) за якими здійснюється за допомогою інших наглядових режимів, а саме: 

2) Забезпечити можливість здійснення ринкового нагляду колегіальними органами (наприклад, НКРЗІ, яка є технічно компетентна здійснювати ринковий нагляд радіообладнання, включаючи мобільні телефони та смартфони, але не має наданих на це законом повноважень).

3) Уніфікувати різновиди перевірок характеристик нехарчової продукції (уточнення видів перевірок замість існуючих трьох (виїзна/невиїзна/поєднана), що дозволить уникнути зловживань.

4) Встановити чіткі та прозорі вимоги до інспекторів органів ринкового нагляду та суб’єктів господарювання щодо переліку та строків надання документів під час проведення перевірки.

5) Встановити чіткий строк надсилання суб’єкту господарювання постанови про накладення штрафу (16 днів після проведення перевірки), що дозволить уникнути випадків надсилання постанов про накладення штрафу «заднім числом»;

6) Передбачити проведення перевірки характеристик продукції у її виробників лише у разі, якщо є документально підтверджені підстави вважати, що продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам внаслідок дій чи бездіяльності виробника такої продукції.

7) Передбачити можливість звернення об’єднань суб’єктів господарювання – галузевих асоціацій щодо проведення позапланових перевірок ринкового нагляду – зараз вони не входять до кола суб’єктів, яким Законом надано право подавати такі звернення. Слід зазначити, що в ЄС галузеві асоціації беруть активну участь у моніторингу ринку та взаємодіють з органами ринкового нагляду, а їх професійний рівень і знання підвищуватимуть ефективність ринкового нагляду в Україні та посилюватимуть експертну та технічну спроможність органів ринкового нагляду.

8) Встановити чітку заборону перевіряти продукцію іншого виду (типу), категорії та/або групи, що не є предметом конкретної перевірки, що дозволить сфокусувати перевірку та запобігти зловживанням.

9) З метою захисту прав інтелектуальної власності та збереження комерційної таємниці суб’єктів господарювання запровадити вимогу надання документів, необхідних для встановлення ланцюга постачання продукції, лише в обсязі, що дозволяє встановити такий ланцюг, а не в повному обсязі. З метою забезпечення можливості суб’єктам господарювання надати такі документи, якщо вони перебувають, наприклад, в головному офісі в іншому регіоні, протягом однієї перевірки та без її поновлення, пропонується збільшити строк проведення перевірок на два дні.

10) Запровадити для випадків формальних (несуттєвих) порушень принципу покарання за невиконання вимог органів ринкового нагляду щодо усунення порушень, а не за самі порушення.

11) сСкасувати визначення штрафу за принципом “від – до” (“вилку штрафів”)).

12) Збільшити розмір штрафних санкцій для посилення відповідальності суб’єктів господарювання, що відповідає європейській практиці, та, відповідно до європейських вимог, забезпечує пропорційність та результативність покарання, а також знеохочує та запобігає вчиненню порушень у майбутньому;  

13) Встановити на законодавчому рівні ефективну відповідальність суб’єктів господарювання у вигляді накладення штрафу за недопущення до проведення перевірок та невиконання законних вимог посадових осіб, що здійснюють державний ринковий нагляд.

14) Передбачити обов’язок органу ринкового нагляду надавати консультативну допомогу суб’єктам господарювання під час здійснення ринкового нагляду. 

15) Передбачити 30-денний строк на переклад суб'єктами господарювання документів і матеріалів, необхідних для здійснення ринкового нагляду (сьогодні такий строк відсутній, що призводить до зловживань з боку органів ринкового нагляду);

16) Розмежувати різні види нагляду за продукцією і за господарською діяльністю суб'єктів господарювання та передбачити у єдиному нормативно-правовому акті – Законі України “Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції” – відповідні системно-адміністративні положення (права та обов’язки суб'єктів господарювання; повноваження та порядок діяльності органів ринкового нагляду, права та обов'язки їх посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд; порядок проведення перевірок характеристик продукції; порядок оформлення розпорядчих документів у сфері державного ринкового нагляду; порядок відбору зразків продукції і проведення їх експертизи тощо).

У разі прийняття Цей Закон набере чинності через три місяці з дня його опублікування.

Автор: Волос Наталія

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Право і відповідальність/Контролюючі органи і перевірки

Зверніть увагу: новинна стрічка «Дебету-Кредиту» містить не тільки редакційні матеріали, але також статті сторонніх авторів, роз'яснення співробітників фіскальної служби тощо.

Дані матеріали, а також коментарі до них, відображають виключно точку зору їх авторів і можуть не співпадати з точкою зору редакції. Редакція не ідентифікує особи коментаторів, не модерує тексти коментарів та не несе відповідальності за їх зміст.

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі новини рубрики «Контролюючі органи і перевірки»

  • Скільки часу може тривати планова перевірка ДПС?
    Тривалість планових перевірок ДПС не повинна перевищувати 30 р.дн. для великих платників податків, щодо суб’єктів малого підприємництва – 10 р.дн., інших платників податків – 20 р.дн.
    20.11.2024172
  • Що робити у разі арешту рахунку: поради Мінʼюсту
    У разі арешту рахунку передусім потрібно звернутися до банку, щоб дізнатися, у звʼязку з чим накладено арешт. Банк надасть реквізити виконавчого провадження. За цими даними слід вже звʼязатися з виконавчою службою
    20.11.20241 568
  • УВАГА! ДРС затвердила план комплексних перевірок на 2025 рік
    Незважаючи на те, що "воєнний" мораторій на планові перевірки контролюючих органів поки що діє, деяким з них вже дозволено проводити нагляд. Тому ДРС затвердила та оприлюднила наказ щодо комплексних перевірок на 2025 рік. Він налічує 32037 записів
    18.11.20248 3536
  • Мінімізація податкових ризиків: які заходи впроваджуються ДПС?
    ДПС запроваджує нову систему, яка допомагає мінімізувати податкові ризики, поєднуючи проактивні заходи, спрямовані на запобігання можливим податковим порушенням, та реактивні заходи, спрямовані на виправлення ситуації та запобігання її повторенню
    14.11.2024167
  • Ключові заходи ДПС у межах впровадження Нацстратегії доходів до 2030 року
    Ключовими заходами ДПС у межах впровадження Нацстратегії доходів до 2030 року є зміцнення доброчесності та боротьба з корупцією, підвищення рівня дотримання податкового законодавства, автоматизація роботи з боргами, міжнародна співпраця, цифровізація
    14.11.202461