Ми уже повідомляли, що Уряд пропонує повністю перезавантажити систему перевірок бізнесу. Для цього Д. Шмигалем у ВРУ зареєстровано два законопроєкти:
- №5837 «Про основні засади державного нагляду (контролю)» (завантажити);
- №5838 «Про внесення змін до Кодексу про адміністративні правопорушення щодо підвищення відповідальності посадових осіб органів державного нагляду (контролю)» (завантажити).
Розробені ці закони з метою виконання Державної програми стимулювання економіки для подолання негативних наслідків, спричинених обмежувальними заходами у зв'язку COVID-19, удосконалення засад державного нагляду (контролю), уніфікації процедури здійснення заходів державного нагляду (контролю), а також виключення неефективних та обтяжливих норм державного контролю, що містить чинний Закон №877-V.
Документами передбачається ціла низка інновацій, спрямованих на зменшення адміністративного навантаження на бізнес та стимулювання ділової активності підприємств. Коротко їхні норми розглянемо далі (докладніше закони проаналізуємо після їх прийняття).
Що пропонує законопроєкт №5837?
Цей Закон визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), відповідальність їх посадових осіб, а також права, обов’язки та відповідальність суб’єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).
Як зазначено у пояснювальній записці, проєктом Закону запропоновано удосконалення засад державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» щодо:
- запровадження аудиту діяльності суб’єкта господарювання як окремого функціоналу, що дозволяє суб’єкту господарювання попередити порушення вимог законодавства, залучивши фахівців органу державного нагляду (контролю) або незалежної організації, уповноваженої у відповідній сфері господарської діяльності, з метою виявлення, попередження та усунення порушень вимог законодавства до початку проведення планового заходу державного нагляду (контролю) та без застосування санкцій;
- встановлення права органів державного нагляду (контролю) звертатися до суду у разі створення перешкод суб’єктами господарювання під час здійснення заходів державного нагляду (контролю);
- залучення громадськості до розгляду звернень суб’єктів господарювання щодо оскарження дій (бездіяльності) посадових осіб та рішень органів державного нагляду (контролю), створення інституту громадських рад з питань державного нагляду (контролю), запровадження уніфікованої процедури оскарження розпорядчих документів та рішень щодо застосування санкцій, які приймаються посадовими особами органів державного нагляду (контролю);
- проведення органами державного нагляду (контролю) навчальних заходів для суб’єктів господарювання щодо управління небезпеками (ризиками), роз’яснення причин їх виникнення, навчання управлінню ризиками з метою профілактики порушень та спрямування діяльності суб’єктів господарювання на відвернення небезпек;
- оперативного вжиття заходів реагування органами державного нагляду (контролю) щодо повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, експлуатації будинків, будівель, споруд та їх частин, машин та механізмів, надання послуг суб’єктом господарювання, які становлять загрозу для життя та/або здоров’я людини, навколишнього природного середовища;
- врегулювання можливості суб’єктів господарювання на законне відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, експлуатації будинків, будівель, споруд та їх частин, машин та механізмів, надання послуг суб’єктом господарювання після повного або часткового зупинення;
- встановлення можливості збільшення періодичності здійснення заходів державного нагляду (контролю) відносно суб’єктів господарювання, діяльність яких віднесена до середнього та незначного ступенів ризику, на період дії укладеного суб’єктом господарювання договору страхування цивільної відповідальності за шкоду, яку може бути заподіяно навколишньому природному середовищу, життю, здоров’ю та майну третіх осіб унаслідок порушення суб’єктом господарювання вимог законодавства.
Також проєктом Закону пропонується виключити зі Закону «Про ліцензування видів господарської діяльності»:
- положення щодо порядку контролю органами ліцензування за суб’єктами господарювання;
- обтяжливої норми погодження позапланових перевірок додержання ліцензіатами вимог ліцензійних умов Державною регуляторною службою України за зверненнями органів ліцензування.
У Кодексі адміністративного судочинства України пропонується визначити процедуру скороченого провадження у справах за зверненнями органів державного нагляду (контролю) до суду.
У разі прийняття цей Закон набере чинності через шість місяців з дня його опублікування.
Які зміни передбачені законопроєктом №5838?
Проєктом Закону пропонується внести зміни до ст. 166-21 КУпАП з метою посилення відповідальності посадових осіб органів державного нагляду (контролю) за порушення вимог законодавства з питань здійснення держнагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Так, порушення встановленого законом порядку здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, а саме:
- порушення строків здійснення заходів державного нагляду (контролю);
- порушення періодичності здійснення планових заходів державного нагляду (контролю);
- проведення заходів державного нагляду (контролю) за відсутності підстав, установлених законом;
- проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) без погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю) або відповідного державного колегіального органу, якщо отримання такого погодження є обов'язковим відповідно до закону;
- здійснення заходів державного нагляду (контролю) без застосування уніфікованих форм актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю);
- порушення встановленого Законом "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" порядку відбору зразків продукції;
- проведення перевірки додержання вимог законодавства, нагляд (контроль) за додержанням якого не належить до повноважень органу державного нагляду (контролю), встановлених законом;
- висунення вимог щодо надання документів, інформації, зразків продукції, що не стосуються здійснення заходу державного нагляду (контролю);
- невнесення відомостей або внесення недостовірних відомостей щодо заходів державного нагляду (контролю) до інтегрованої автоматизованої системи державного нагляду (контролю);
- ненадання або надання з порушенням установленого законом строку акта перевірки, складеного за результатами заходу державного нагляду (контролю)
- прийняття за результатами здійснення заходу державного нагляду (контролю) неправомірного та/або протиправного рішення, незаконність якого підтверджена рішенням суду, що набрало законної сили,
призведе до накладення штрафу на посадових осіб органу державного нагляду (контролю) від 250 до 500 н.м.д.г. (тобто від 4250 грн до 8500 грн). Наразі такі штрафи становлять 50-100 н.м.д.г. (850-1700 грн).
За повторні дії протягом року після накладення адміністративного стягнення - від 500 до 1000 н.м.д.г., тобто 8500-17000грн (наразі 100-150 н.м.д.г., тобто 1700-2550 грн).
У разі прийняття цей Закон набере чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
***
Читайте також: Зміни щодо перевірок бізнесу: чи буде це дійсно реформа?
***
УВАГА!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER. Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!