Порядок перевірок Держпраці: знайомимось із проєктом

Як ми повідомляли раніше, 14.09.2021 р. Шостим апеляційним адміністративним судом у справі №640/17424/19 скасована Постанова №823, якою було затверджено порядок проведення інспектування у сфері праці та зайнятості населення.

Тоді ж ми докладно розписували наслідки такого скасування, особливо для тих, у кого станом на 14 вересня тривала перевірка від Держпраці, або вона вже була проведена, але суб'єкту господарювання не подобалися її наслідки.  Тож, тим, кого цікавить доля старих штрафів, радимо ще раз перечитати нашу новину з цього приводу. Бо далі ми розглядатимемо саме майбутні перевірки.

Чи означало скасування Порядку №823, що Держпраці зараз не може проводити свої перевірки?

Ні, не означало. А як же тоді проводити ці перевірки в умовах відсутності затвердженого порядку? Це, звісно, ускладнює справу, але, оскільки існують закони, які дозволяють ці перевірки проводити (і їх не скасовано), здійснювати функцію контролю Держпраці і зараз вправі. 

По-перше, існує славнозвісний Закон №877, який регулює те, як держава контролює суб’єктів господарювання. Закон №877 поширюється на перевірки у сфері праці з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами (ч. 4 ст. 2).

Але не тільки: Держпраці на захист законності проведення інспектування посилається на міжнародні договори:

• Конвенцію №81 Міжнародної організації праці «Про інспекцію праці у промисловості й торгівлі» 1947 року (далі - Конвенція №81), 
• Конвенцію №129 «Про інспекцію праці в сільському господарстві» 1969 року (далі - Конвенція №129).

Проте, скасовуючи Порядок №823, суд вирішив, що ним безпідставно поширено норми міжнародних Конвенцій на відносини, які такими Конвенціями не регулюються.

Тобто Конвенції стосуються конкретних галузей економіки, а Порядок поширив норми Конвенцій на всі галузі. При цьому не розмежовано коло госпсуб’єктів, на яких розповсюджуватиметься зазначений порядок контролю, з урахуванням особливостей, визначених Конвенціями №81 та №129, та коло госпсуб’єктів, під час перевірки яких не застосовуватимуться такі особливості, а перевірки здійснюватимуться відповідно до вимог Закону №877. І це ще одна причина, через яку Постанову №823 скасовано.

Тому зараз норми згаданих Конвенцій знати мають тільки ті підприємства, яких вони стосуються. А решта роботодавців перевіряють саме на підставі норм Закону №877, без застосування цих Конвенцій.

Що пропонує новий порядок?

Нещодавно на сайті Мінекономіки з’явився проєкт постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання здійснення державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю». З його текстом можна ознайомитися тут.

Проєктом пропонується затвердити у новій редакції:

• Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю;
• Порядок здійснення державного нагляду за додержанням законодавства про працю.

Нас наразі цікавить перший з них, адже саме за ними (якщо наказ буде затверджено) Держпраці перевірятиме роботодавців (за другим перевірятиметься, як самі територіальні органи Держпраці виконують свої завдання). Тож, саме перший з них ми і називатимемо далі – порядок.

Можливо, ви здивуєтесь, але проєкт нового порядку, по суті, повторює норми попереднього.

І навіть містить у собі ті ж самі «граблі», через які було скасовано Порядок №823. Принаймні у першому ж його пункті міститься норма, аналогічна попередній.

Цей Порядок визначає процедуру та особливості здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (зокрема їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі – об’єкт відвідування, роботодавець), з урахуванням положень Конвенції Міжнародної організації праці №81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі, ратифікованою Законом України від 8 вересня 2004 р. №1985-IV, Конвенції Міжнародної організації праці №129 1969 року про інспекцію праці в сільському господарстві, ратифікованою Законом України від 8 вересня 2004 р. №1986-IV, та Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності”.

При цьому, як і раніше, в тексті порядку немає пояснень, до кого саме з роботодавців будуть застосовуватися норми згаданих Конвенцій, а до кого – ні. Таким чином, головна претензія суду не була врахована. Що означає, що в майбутньому цей порядок теж може бути оскаржено і, скоріше за все, теж скасовано.

Але, все ж таки. Що готує нам проєкт нового порядку?

Перевірки здійснюватимуться у вигляді інспекційних відвідувань: виїзних і невиїзних.

Безпосередньо за новим порядком здійснюватимуться перевірки:

• порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю більш як за один місяць, які проводяться у формі інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань;
• виявлення неоформлених трудових відносин, які проводяться у формі інспекційних відвідувань;
• і навіть охорони праці, про порушення, яке спричинило шкоду чи могло створити загрозу життю чи здоров’ю працівника внаслідок експлуатації машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки та/або виконання робіт підвищеної небезпеки, які проводяться у формі інспекційних відвідувань.

В яких випадках будуть проводитися перевірки (підстави для інспекційного відвідування):

Строки перевірки

Згідно з проєктом порядку тривалість інспекційного відвідування, невиїзного інспектування не може перевищувати 10 робочих днів.

Перебіг строку для проведення інспекційного відвідування, невиїзного інспектування починається з дня, наступного за днем надання об’єктом відвідування документів і пояснень, необхідних для їх проведення.

Подовження цих строків не передбачено. Отже, в цьому нічого не зміниться.

Які документи повинен надати інспектор та де має внести запис під час інспекційного відвідування?

Як зазначено у п. 15 проєкту нового Порядку, під час проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування об’єкт відвідування має право:

1. перевіряти в інспектора праці наявність службового посвідчення;
2. одержувати копію направлення;
3. не допускати до проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у разі:

• відсутності службового посвідчення. І ось тут цікаво. Адже не допустити інспектора до перевірки можна лише якщо у нього немає службового посвідчення (або якщо внаслідок перевірки виявиться, що воно не дійсне чи взагалі фальшиве). А про копію направлення, яке інспектор має надати на вимогу роботодавця, як  причину недопуску – не зазначено. При цьому далі, у п. 12 проєкту нового порядку, де наводяться права інспектора, копія направлення знову згадується, як підстава відвідувати певні приміщення тощо. Тож, якщо копію направлення не надали, допускати до перевірки чи ні? Сподіваємось, що в остаточній версії порядку це буде чітко визначено, інакше будуть оскарження перевірок і не допусків до них.

До того ж зверніть увагу: ми знову зустрічаємо норму, яка не є характерною для вітчизняного законодавства, проте відповідає духу зазначених вище трудових Конвенцій!  Про проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин інспектор праці повідомляє об’єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі, якщо тільки він не вважатиме, що таке повідомлення може завдати шкоди інспекційному відвідуванню.

Тобто, з одного боку, в проєкті порядку прописуються норми, за якими у роботодавця є право не допустити інспектора до перевірки. Але для цього роботодавець повинен дізнатися про намір проведення такої перевірки, до її початку.  І тут же ж прописуються норми, за якими у певному випадку інспектор може розпочинати перевірку без повідомлення про це роботодавця, без пред’явлення посвідчення та направлення на перевірку. Що саме по собі створює підстави для майбутніх судів.

Крім цього, той, кого перевіряють, має право вимагати від інспектора праці внесення запису про проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування до відповідного журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) об’єкта відвідування (за його наявності) перед поданням акта для підпису об’єктом відвідування або уповноваженою ним посадовою особою

Як зазначається, таке право діятиме крім випадків, визначених абзацом третім пункту 10 цього порядку. І все б добре, але в пункті 10 (принаймні, в проєкті) наразі усього два абзаци.  Скоріш за все, це анахронізм, який пов'язаний із скасованим Порядком №823. Проте, яке саме виключення малося на увазі, ми дізнаємося із остаточної редакції нового порядку.

Що перевірятимуть інспектори праці

Інспектори праці за наявності службового посвідчення та направлення безперешкодно мають право:

1. під час проведення інспекційних відвідувань об’єкта відвідування за наявності підстав, визначених пунктом 6 цього Порядку, без попереднього повідомлення о будь-якій годині доби проходити до будь-яких місць, у тому числі виробничих, службових, адміністративних приміщень об’єкта відвідування, де використовується наймана праця;
2. ознайомлюватися з будь-якими книгами, реєстрами та документами, ведення яких передбачено законодавством про працю, що містять інформацію/відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування, з метою перевірки їх відповідності нормам законодавства та отримувати завірені об’єктом відвідування їх копії або витяги, у тому числі в електронній формі, завірені УЕП або КЕП;
3. наодинці або у присутності свідків, у тому числі за допомогою телекомунікаційних систем, ставити керівнику та/або працівникам об’єкта відвідування, іншим особам, що володіють необхідною інформацією, запитання, що стосуються законодавства про працю, отримувати із зазначених питань усні та/або письмові пояснення;
4. за наявності ознак кримінального правопорушення та/або створення загрози безпеці інспектора праці залучати працівників правоохоронних органів;
5. на надання робочого місця з можливістю ведення конфіденційної розмови з працівниками щодо предмета інспекційного відвідування;
6. фіксувати підготовку та/або проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування засобами аудіо-, фото- та відеотехніки;
7. отримувати від органів державної влади, об’єктів відвідування інформацію та/або документи, необхідні для проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування;
8. вносити вимогу про надання об’єктом відвідування для ознайомлення документів та/або їх копій або витягів з документів, пояснень, доступу до всіх видів приміщень, організації робочого місця.

Інспекторам праці забороняється:

1. виступати посередниками, арбітрами чи експертами під час розгляду індивідуальних або колективних трудових спорів;
2. підміняти працівників об’єкта відвідування під час проведення розрахунків або перерахунків розмірів належних працівникам коштів, готувати висновки про відповідність або невідповідність нормативних актів об’єкта відвідування вимогам нормативно-правових актів з метою їх подальшої передачі працівникам (у тому числі звільненим), іншим особам чи органам;
3. проводити інспекційні відвідування або невиїзні інспектування з метою отримання від об’єкта відвідування будь-яких документів або їх копій для подальшої передачі іншим особам;
4. розглядати та перевіряти питання, яке є предметом розгляду в суді або щодо якого набрало законної сили рішення суду, перевіряти своєчасність, правильність і повноту виконання рішень суду;
5. розголошувати комерційну таємницю та конфіденційну інформацію чи інформацію про виробничі процеси, з якими вони могли ознайомитися під час виконання своїх посадових обов’язків, крім випадків, передбачених законом, у тому числі протягом трьох років після звільнення з посади;
6. розголошувати джерело будь-якої скарги, доведеної до їх відома, на недоліки або порушення і повідомляти об’єкту відвідування або його представнику про те, що відвідування було проведено у зв’язку з отриманням такої скарги;
7. вилучати в об’єктів відвідування оригінали їх фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, а також комп’ютери та їх частини;
8. проводити інспекційне відвідування або невиїзне інспектування понад строк, визначений пунктом 11 цього Порядку.

Як бачимо з переліків, права та обмеження інспекторів праці залишилися без змін та відповідають тим, що були зазначені в п. 10, 12 Порядку №823.

Права роботодавців під час проведення інспекційного відвідування

Про перевірку документів у інспектора, про здійснення запису про перевірку і  дотримання строків перевірки ми вже зазначили вище. А що ще?

Під час проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування об’єкт відвідування, зокрема, має право:

• подавати в письмовій формі та/або в електронній формі, завірені УЕП або КЕП свої пояснення, зауваження до акта;
• вимагати від інспектора праці додержання вимог законодавства;
• вимагати нерозголошення комерційної таємниці або конфіденційної інформації об’єкта відвідування;
• отримувати консультативну допомогу від інспектора праці з метою запобігання порушенням під час проведення інспекційних відвідувань або невиїзного інспектування;
• фіксувати проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування засобами аудіо-, фото- та відеотехніки.

І, звісно ж, в роботодавця залишається право оскаржувати дії, припис та/або вимогу інспектора праці.

Документи, які оформлюються в результаті

Якщо перевірка не відбулася. Акт про неможливість проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування із зазначенням відповідних підстав складається у разі:

1. створення об’єктом відвідування перешкод у діяльності інспектора праці (відмова у допуску до проведення відвідування, зокрема ненадання на вимогу інспектора праці інформації, та/або документів необхідних для проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування; перешкода в реалізації інших прав);
2. відсутності об’єкта відвідування або уповноваженої ним особи за місцезнаходженням (адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, інших документах, що стали підставою для проведення відвідування).

Якщо перевірка відбулася. За результатами заходу державного контролю складається акт і в разі виявлення порушень вимог законодавства про працю – припис.

Зверніть увагу! Об’єкт відвідування зобов’язаний повернути інспектору праці нарочно або поштовим відправленням з описом вкладення підписаний примірник акта та/або припису не пізніше ніж через три робочих дні з дати його отримання.

У разі ненадходження протягом семи робочих днів після дня відправлення об’єкту відвідування підписаного примірника акта та/або припису складається акт про відмову від підпису у двох примірниках, один з яких надсилається об’єкту відвідування рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

За письмовим запитом об’єкта відвідування, наданим інспектору праці не пізніше як за три дні до підписання акта, акт та/або припис можуть бути складені в електронній формі та направлені об’єкту відвідування на визначену у запиті електронну адресу. Акт та/або припис у паперовому вигляді у такому випадку не складаються. Складені в електронній формі акт та/або припис підписується інспектором праці та об’єктом відвідування шляхом накладення УЕП або КЕП.

Припис вноситься об’єкту відвідування в день підписання акта або не пізніше наступного робочого дня після його підписання, а в разі наявності зауважень – наступного дня після їх розгляду.

Зверніть увагу! Припис є обов’язковою для виконання у визначені строки письмовою вимогою інспектора праці про усунення об’єктом відвідування порушень вимог законодавства про працю, виявлених під час інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, та не може містити вимоги щодо поновлення порушених прав окремого працівника та/або громадянина.

У приписі, складеному за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування з питань порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю більш як за один місяць, за погодженням з суб’єктом господарювання додатково визначається календарний план погашення такої заборгованості.

Стан виконання припису перевіряється після закінчення зазначеного в ньому строку виконання. Якщо об’єкт відвідування не надав відповіді або надав її в обсязі, недостатньому для підтвердження факту виконання припису, проводиться нове інспекційне відвідування!

Припис вноситься об’єкту відвідування в день підписання акта або не пізніше наступного робочого дня після його підписання, а в разі наявності зауважень – наступного дня після їх розгляду.

Отже, якщо об’єкт відвідування не погоджується з викладеною в акті інформацією, акт підписується із зауваженнями, про що проставляється відповідна відмітка в акті. Зауваження є не від’ємною частиною акта.

Штрафи, штрафи, штрафи…

Порядок застосування штрафів стосовно роботодавців змінювати не планують.

Як і за Порядком №823, у разі виконання припису в установлений у ньому строк заходи до притягнення об’єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності не вживаються

Виключення: заходи до притягнення об’єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності за використання праці неоформлених працівників вживаються одночасно із внесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушень у ході інспекційного відвідування.

Але планують уточнити порядок застосування попереджень про порушення трудового законодавства!
Для цього планується додати новий пункт 2-1 до існуючого Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 №509.

За ним попередження за порушення законодавства про працю до юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку першої – третьої груп, застосовується уповноваженими посадовими особами на підставі:

• акта, складеного за результатами заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю;
• акта перевірки ДПС, її територіального органу, у ході якої виявлені порушення законодавства про працю.

Рішення про застосування попередження буде прийматися протягом десяти робочих днів з дня, що настає за днем одержання зазначених документів. Це рішення надсилатиметься роботодавцю протягом трьох днів з дня його прийняття.

Оскарження результатів

Перша стадія – це зауваження до акту перевірки. Адже вони є його частиною.

Зауваження можуть бути подані об’єктом відвідування не пізніше трьох робочих днів після дня підписання акта у письмовому вигляді безпосередньо до Держпраці чи її територіального органу. У разі неодержання інспектором праці упродовж трьох днів після дня підписання акта зауважень, акт вважається підписаним без зауважень. Письмова вмотивована відповідь на зауваження надається інспектором праці не пізніше ніж через три робочих дні з дати їх надходження.

Друга стадія – адміністративне та/або судове оскарження.

Коли ми говоримо про адміністративне оскарження, то йдеться про звернення до самої Держпраці. Так, припис або вимога інспектора праці можуть бути оскаржені у десятиденний та одноденний строк відповідно, з дати їх отримання до керівника або заступника керівника відповідного територіального органу Держпраці.

У разі незгоди з рішенням керівника або заступника керівника відповідного територіального органу Держпраці таке рішення може бути оскаржене до Голови або заступника Голови Держпраці:

• стосовно вимоги – в одноденний термін з дня отримання такого рішення;
• стосовно припису – протягом десяти робочих днів з дня отримання такого рішення.

Звісно ж, про таке оскарження треба одночасно попередити той орган, який проводив перевірку.

Скарга розглядається у 30-денний строк після дня її надходження, якщо інше не встановлено законом.  За результатами розгляду скарги вимога або припис, у тому числі за результатами розгляду зауважень до акта, можуть бути скасовані повністю або в окремій частині.

Рекомендації повертаються?

Навмисно чи помилково, але в проєкті нового порядку знову згадується процедура, яка була виключена з Порядку №823 (але була в його першій редакції). Йдеться про право (а не обов’язок!) органів Держпраці надавати роботодавцю (за його проханням або без такого) рекомендації щодо дотримання трудового законодавства.

Ну, про те, що інспектори праці можуть за власною ініціативою (або за наказом їх керівника, що скоріш за все) проводити відвідування з метою інформування змін трудового законодавства або законодавства з охорони праці, це давно не таємниця. І, в принципі, в цьому нічого поганого немає, адже це не перевірка і за це не штрафують. Роботодавець же сам вирішує, корисна для нього ця інформація чи ні.

А от інше право цікавіше. Йдеться про те, що за письмовою заявою роботодавця інспектори праці можуть проводити аналіз стану дотримання законодавства про працю та надавати рекомендації щодо його застосування.  За результатами проведеного аналізу складається довідка. Тобто, це випадок, коли роботодавцю потрібна рекомендація і він просить про неї. Але рішення про доцільність проведення такого аналізу та надання рекомендацій  прийматиме керівник органу Держпраці або його заступник.

Замість висновків

Насправді затвердження нового порядку перевірок замало. Адже наразі проблема у Держпраці існує і з оформленням результатів перевірок.

Наказ Мінекономіки від 27.10.2020 р. №2161 про затвердження форм документів, що складаються при здійсненні заходів державного нагляду та контролю Державною службою України з питань праці, посилається на скасовану Постанову №823. Таким чином, насправді теж вимагає затвердження нового порядку перевірок та внесення змін (посилання на новий порядок).

Нагадаємо, що відсутність затверджених і чинних уніфікованих форм актів перевірки само по собі  є підставою для недопуску до перевірки! Отже, до затвердження нових уніфікованих форм актів (на виконання  ч. 15 ст. 4 Закону №877 або нового порядку), до нової перевірки Держпраці можна не допускати. Звісно, що далеко не всі роботодавці ризикнуть це зробити. Проте якщо справа дійде до оскарження самої перевірки або її результатів, цей аргумент можна використати на захист роботодавця!

***

УВАГА!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER. Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!