На початку нагадаємо, що старий Указ №436 давно вже скасовано (іншим Указом №418). Тому класичних штрафів за перевищення касового ліміту, за неоприбуткування готівки тощо, за наслідками нинішніх фактичних перевірок не буде. А що ж буде?
Для цього треба згадати, що таке фактичні перевірки і що під час них податківці перевіряють.
Згідно з пп. 75.1.3 ПКУ фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Зараз нас цікавить лише та частина, яка стосується перевірок порядку проведення розрахунків з покупцями. Отже, податківці перевірятимуть готівкові розрахунки, оплату платіжними картками і, звісно, облік доходів.
При цьому зараз вони зможуть не лише перевіряти, а й застосовувати штрафи. Ми про це зазначали тут. Але які та в якому розмірі?
Фінансові санкції
Фінансова відповідальність за розрахунки з покупцями наразі передбачана ст. 17 Закону про РРО. І у 2022 році штрафи, передбачені цією статтею, зросли. Про це ми нагадували тут.
На початку війни згідно з п. 12 розд. ІІ «Прикінцеві положення» Закону про РРО тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, санкції за порушення вимог цього Закону не застосовувалися. Про це ми повідомляли тут.
Проте з 17 березня Закон №2120 мораторій на застосування цих штрафів щодо підакцизних товарів зняв, про що ми повідомляли тут. Така норма нині міститься у п. 12 розділу ІІ Закону про РРО.
А ще одним з найчастіших порушень зараз є відмова приймати до оплати платіжну картку покупця.
Існує фінансовий штраф, передбачений п. 12 ч. 1 ст. 23 Закону про захист прав споживачів. За відмову покупцю прийняти до оплати платіжну картку продавцю зазвичай загрожує фінансовий штраф у розмірі 500 н. м. д. г. (тобто 8500 грн).
Цей штраф був актуальний до війни (див. роз’яснення Держпродспоживслужби). І наразі його дію не зупинили. Проте застосовує його Держпродспоживслужба, яка зараз на перевірки не приходить.
Водночас існує окремий адміністративний штраф за відмову торговців у сплаті покупцями за товари платіжними картками. І ось його згідно із Законом №2120 з 17 березня зможуть застосовувати податківці!
Адміністративна відповідальність
Статтею 163-15 КУпАП визначено, що порушення порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), у тому числі перевищення граничних сум розрахунків готівкою, недотримання установлених законодавством вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів тягне за собою накладення штрафу на ФОП, посадових осіб юридичної особи від 100 до 200 н.м.д.г. Тобто від 1700 грн до 3400 грн.
Дія, передбачена частиною першою ст. 163-15 КУпАП, вчинена особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке ж порушення, тягне за собою накладення штрафу від 500 до 1000 н.м.д.г. Тобто за повторне порушення штраф буде вже від 8500 грн до 17000 грн.
Чи можна уникнути цих штрафів?
Так, війна - це форс-мажор, і вона дає можливість уникнути відповідальності за порушення законів частіше, ніж за звичайних умов.
Але не виконувати вимоги закону, не побоюючись штрафів та інших санкцій, зможуть лише ті суб’єкти господарювання, які зможуть довести, що через війну не мали технічної можливості приймати платіжні картки до сплати. І зробити це треба документально, тобто мати довідки від банку про припинення певних сервісів, від комунальників про відключення електроенергії тощо.