• Посилання скопійовано

Нові перевірки з праці лише на час війни та нові питання

Законом №2352 передбачено позапланові перевірки у сфері праці. І хоча він говорить про перевірки з виключних підстав та лише у період дії воєнного стану, саме ці умови викликають багато питань. Розглянемо їх у статті

Нові перевірки з праці лише на час війни та нові питання

Під час війни інспектори з праці стали доволі активно спілкуватись з бізнесом шляхом нанесення несподіваних візитів.

Досі ці візити мали інформаційний характер - інспектори приходили  з роз’ясненнями нових норм у сфері трудових відносин та змін, що вносились після 24.02.2022 року. Таку інформаційну підтримку можна лише вітати. Насправді позиція будь-якого контролюючого органу завжди важлива, незалежно від того, призведе це до спору у майбутньому чи ні.

Але візити з 19.07.2022 року стануть не лише інформаційними, а з наслідками. Йдеться про відновлення інспектування, складання актів та відповідальності за порушення.

 

Які підстави для трудових перевірок під час війни?

19 липня 2022 року набрав чинності Закон України від 01.07.2022 р. №2352-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин».

Цим Законом внесені зміни до Кодексу законів про працю України, Законів України «Про оплату праці», «Про відпустки» та, особливо, що саме нас цікавить в частині трудових перевірок — до Закону України від 15.03.2022 р.№2136-ІХ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».

І саме з 19.07.2022 року (ст. 16 Закону №2136) відновлюються позапланові заходи з таких підстав як:

  • звернення фізособи (фізосіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров’ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності).

Увага! Позаплановий захід у такому разі здійснюється територіальним органом за погодженням з Держпраці або відповідного державного колегіального органу:

  • доручення прем’єр-міністра України про перевірку госпсуб’єктів у відповідній сфері у зв’язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров’я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави;
  • настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов’язано з діяльністю госпсуб’єкта;
  • звернення посадових осіб органів місцевого самоврядування про порушення госпсуб’єктом вимог законодавства у випадках, коли право на подання такого звернення передбачено законом.
  • за зверненням Київської міської військової адміністрації або обласної військової адміністрації;
  • у зв’язку з невиконанням госпсуб’єктом приписів про усунення порушень вимог законодавства, виданих після 1 травня 2022 року.

 

Кого перевірятимуть?

Перевірятимуть  юридичних осіб незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, та фізичних осіб, які використовують найману працю.

 

Трудові перевірки лише тимчасові?

Вказані перевірки здійснюються Держпраці та її територіальними органами за правилами, встановленими новим законом, на час воєнного стану. Отже, норми ст. 16 Закону №2136 втрачають чинність з дня припинення або скасування воєнного стану.

А як бути з перехідними перевірками, які будуть призначені, проте або почнуть у день скасування чи напередодні, або приймуть рішення про проведення, проте не встигнуть потрапити до ЮО чи ФОПів?

На нашу думку, при прийнятті рішення щодо допуску до перевірки чи дій під час перевірки, слід керуватись таким:

1) з 24.02.2022 року Держпраці повідомила про припинення всіх перевірок та  продовжує виконувати свої повноваження в частині надання консультацій і порад працівникам та роботодавцям щодо забезпечення дотримання вимог законодавства. Територіальні органи зі своєї сторони також повідомляли, що накази на проведення планових та позапланових заходів, проведення яких було заплановано з 24.02.2022 р. та ті, які не були завершені до 24.02.2022 р., скасовувались.

Оскільки Закон №2136 вказує на те, що сам закон, як і право на проведення перевірки, втрачають чинність датою скасування або припинення воєнного стану, то відповідно всі позапланові заходи мають плануватись виключно до цієї дати.

Інакше кажучи, накази на проведення позапланових заходів з підстав, передбачених ст. 16 Закону №2136, втрачають чинність разом із самим Законом №2136. Тут навіть не виникає питання недопуску інспекторів Держпраці до проведення позапланового заходу через втрату чинності самого наказу разом із Законом;

2) позапланові заходи, які не будуть завершені станом на дату втрату чинності Закону №2136, також мають бути припинені. Втім, таке рішення мають прийняти самі органи Держпраці, які прийняли відповідні накази.

У ситуації, коли перевірка ще триває та акт не складено, ми вже неоднарозово зазначали, що припинити таку перевірку доволі складно. Адже, відповідно до ст. 10 Закону №877 право   вимагати припинення здійснення контрольного заходу надається суб’єкту інспектування лише у трьох випадках:

  • перевищення посадовою особою органу державного нагляду (контролю) визначеного цим Законом максимального строку здійснення такого заходу;
  • використання посадовими особами органу державного нагляду (контролю) неуніфікованих форм актів;
  • з’ясування посадовими особами під час здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) питань, інших ніж ті, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення такого заходу.

Втім, це не означає, що госпсуб’єкт не може вимагати припинення перевірки через втрату чинності Законом №2136 — це не лише фактично припиняє самі підстави для проведення заходу (не може бути складений акт та застосована відповідальність), а й  позбавляє інспекторів повноважень на дійснення перевірки з підстав, визначених у ст. 16 Закону №2136.

 

Який порядок проведення перевірок? Чи є уніфіковані акти?

А тут ситуація складніша.

Ми нагадаємо, що Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю затверджений Постановою КМУ від 21.08.2019 р. №823, яка скасована постановою 6 ААС 14 вересня 2021 року, справа 640/17424/19. Проте 27.10.2021 року відкрито касаційне провадження Верховним Судом, але рішення до сьогодні ще не має.

На вимогу ч. 2 ст.16 Закону №2136 при проведенні позапланових заходів контролю органи Держпраці мають дотримуватись вимог Закону №2136 та №877.  Фактично застосовувати Порядок 823 наразі неможливо через його скасування судом.

Проте не будемо забувати про те, що контрольні заходи за додержанням законодавства про працю здійснюються у встановленому Законом №877 порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, а органи Держпраці зобов’язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин дванадцятої - чотирнадцятої статті 4, частини одинадцятої статті 4-1, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої, шостої та десятої статті 7, статей 9, 10, 12, 19, 20, 21 Закону №877 (ч. 5 ст. 2 Закону №877). Цієї норми ніхто не зупиняв.

Тобто за Порядком призначати і проводити такі інспектування не можна, а посилаючись на закон - можна.

Відтак госпсуб'єкт повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю) (ч. 3 ст.6 Закону №877).

А ось зі строками проведення позапланового заходу — наразі складно.

Загалом строк здійснення позапланового заходу не може перевищувати десяти робочих днів, а щодо суб'єктів малого підприємництва - двох робочих днів. А за Порядком №823 строк заходу був встановлений єдиний для всіх — 10 робочих днів.

На нашу думку, скорше за все це строк й залишиться для всіх як єдиний.

Щодо документів на проведення інспектування, то оригінал направлення та службове посвідчення інспектори з праці мали би пред’явити та надати копію направлення суб’єкту перевірки перед початком здійснення контрольного заходу, як це прописано у ч. 5 ст. 7 закону №877. Але ця норма не поширюється на органи Держпраці.

Проте відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону №877 госпсуб’єкт таки має право перевіряти наявність у посадових осіб органу державного нагляду (контролю) службового посвідчення та посвідчення (направлення) і одержувати копію посвідчення (направлення) на проведення позапланового заходу.

Тож навіть за відсутності жодної норми (ні за Порядком №823, ні за Законом №877) щодо порядку допуску до перевірки, ми би говорили про право перевіряти документи на проведення позапланового заходу та одержувати копію посвідчення все ж безпосередньо перед проведенням самого заходу, тобто до початку інспектування.

Нагадаємо, що на вимогу п. 8 Порядку №823 було передбачено, що під час проведення інспекційного відвідування інспектор праці повинен пред’явити об’єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі своє службове посвідчення, перед підписанням акта інспекційного відвідування надати копію відповідного направлення на проведення інспекційного відвідування та внести запис про його проведення до відповідного журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) об’єкта відвідування (за його наявності).

За результатами позапланового заходу складається акт у порядку, визначеному ч. 6 ст. 7 Закону №877.

Увага! Форму уніфікованого акта за результатами інспектування з праці затверджено Наказом Мінекономіки 27.10.2020 р. №2161, який посилається саме на Постанову №823. Тож, чи можна вважати такі акти належним чином затрведженими лише за фактом посилання цього Наказу №2161 на Закон №877, наразі питання відкрите.

А ось питання складення припису про усунення порушень було передбачено у Порядку №823, який, нагадуємо, скасований з 14.09.2021 р. Вимоги ч. 8, 9 ст. 7 Закону №877 щодо складення приписів та інших розпорядчих документів за результатами позапланового заходу не застосовуються (ч. 4 ст. 2 Закону №877).

А це питання є вкрай важливим, адже у період дії воєнного стану у разі виконання в повному обсязі та у встановлений строк приписів про усунення порушень, виявлених під час здійснення позапланових заходів у сфері праці, штрафи, передбачені ст. 265 КЗпП, не застосовуються (ч. 3 ст. 16 Закону №2136).

Отже, наразі до порядку проведення позапланових заходів є дуже й дуже багато запитань.

 

Що планується перевіряти?

Питання, які планується перевіряти, окреслюються:

  • заявами працівників або профспілок в частині додержання вимог Закону №2136,
  • виявленням неоформлених трудових відносин,
  • законності припинення трудових договорів.

Держпраці наголошує, що з початку війни до них надійшли тисячі звернень громадян щодо порушення їх трудових прав. Найчастіше працівники звертаються з питань оплати праці, незаконного звільнення або призупинення дії трудового договору, примусового надання відпусток без збереження заробітної плати тощо.

 

Інформаційна підтримка від Держпраці триває!

Нагадаємо, що багато інформації щодо питань, які надходили до Держпраці та які ними опрацьовувались в якості консультації можна знайти за посиланням та на інформаційному порталі pratsia.in.ua  у рубриці «Запитання-відповіді», зокрема:

  • щодо призупинення дії трудових договорів та можливості оскарження працівником такого наказу, особливо, якщо дія трудового договору була призупинена до 19.07.2022,
  • питання надання відпустки без збереження заробітної плати, у т.ч працівникам, які виїхали з місця проживання у зв’язку із бойовими діями, а також підприємствами, які евакуйовані разом з окремими працівниками,
  • надання невикористаних відпусток за попередні роки під час дії воєнного стану, оплати праці у разі збільшення норми тривалості робочого часу,
  • невиплати зарплати та оформлення відпусток без збереження зарплати працівників, які виїхали за кордон через бойові дії,
  • питання звільнення працівників та неоформлені працівники.

Тому роботодавці можуть зорієнтуватись у вказаних питаннях для майбутніх інспектувань, у т.ч. за скаргами працівників, з огляду на ті, з якими працівники звертались до Держпраці через онлайн-сервіс.

Не варто також забувати й про те, що можна скористатись сервісом онлайн консультування шляхом заповнення форми електронного звернення з питань застосування законодавства в межах повноважень Держпраці (трудові відносини, оплата праці, безпека праці, промислова безпека, гірничий нагляд, надання адміністративних послуг тощо). Проте цей сервіс не призначений для подання скарг від працівників.

Автор: Канарьова Наталія

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Право і відповідальність/Контролюючі органи і перевірки

Зверніть увагу: новинна стрічка «Дебету-Кредиту» містить не тільки редакційні матеріали, але також статті сторонніх авторів, роз'яснення співробітників фіскальної служби тощо.

Дані матеріали, а також коментарі до них, відображають виключно точку зору їх авторів і можуть не співпадати з точкою зору редакції. Редакція не ідентифікує особи коментаторів, не модерує тексти коментарів та не несе відповідальності за їх зміст.

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі новини рубрики «Контролюючі органи і перевірки»

  • Скільки часу може тривати планова перевірка ДПС?
    Тривалість планових перевірок ДПС не повинна перевищувати 30 р.дн. для великих платників податків, щодо суб’єктів малого підприємництва – 10 р.дн., інших платників податків – 20 р.дн.
    20.11.2024141
  • Що робити у разі арешту рахунку: поради Мінʼюсту
    У разі арешту рахунку передусім потрібно звернутися до банку, щоб дізнатися, у звʼязку з чим накладено арешт. Банк надасть реквізити виконавчого провадження. За цими даними слід вже звʼязатися з виконавчою службою
    20.11.20241 373
  • УВАГА! ДРС затвердила план комплексних перевірок на 2025 рік
    Незважаючи на те, що "воєнний" мораторій на планові перевірки контролюючих органів поки що діє, деяким з них вже дозволено проводити нагляд. Тому ДРС затвердила та оприлюднила наказ щодо комплексних перевірок на 2025 рік. Він налічує 32037 записів
    18.11.20246 6206
  • Мінімізація податкових ризиків: які заходи впроваджуються ДПС?
    ДПС запроваджує нову систему, яка допомагає мінімізувати податкові ризики, поєднуючи проактивні заходи, спрямовані на запобігання можливим податковим порушенням, та реактивні заходи, спрямовані на виправлення ситуації та запобігання її повторенню
    14.11.2024162
  • Ключові заходи ДПС у межах впровадження Нацстратегії доходів до 2030 року
    Ключовими заходами ДПС у межах впровадження Нацстратегії доходів до 2030 року є зміцнення доброчесності та боротьба з корупцією, підвищення рівня дотримання податкового законодавства, автоматизація роботи з боргами, міжнародна співпраця, цифровізація
    14.11.202459