Члени Коаліції Українська Рада Бізнесу, до складу якої входять 110 бізнес-асоціацій різних галузей економіки, висловлюють вам свою повагу і звертаються з таким:
Фахівці Української Ради Бізнесу детально проаналізували проєкт закону №5837 та зазначають таке:
Прийняття зазначеного законопроєкту сприятиме переорієнтації системи державного нагляду (контролю) з карально-репресивної на превентивну і ризик-орієнтовану, зокрема через:
– запровадження електронного кабінету та інших дистанційних форм «спілкування» з державою (інтегрована автоматизована система держнагляду/контролю; рейтинг суб’єктів господарювання);
– спрощення комунікацій між суб’єктами господарювання та органами державного контролю, зростання прозорості взаємодії влади та суспільства (залучення громадськості до розгляду звернень щодо оскарження дій (бездіяльності) посадових осіб та рішень органів державного нагляду;
– створення інституту громадських рад;
– заміну в окремих випадках державного контролю добровільним страхуванням цивільної відповідальності – так звана концепція профілактики порушень тощо.
Ризикові норми законопроєкту потребують доопрацювання до 2 читання
Окремі норми законопроєкту потребують доопрацювання, а саме:
– у ч. 1 ст. 7 проєкту передбачено, що однією з підстав для здійснення позапланових заходів є «доручення Прем’єр-міністра України про перевірку суб’єктів господарювання у відповідній сфері державного нагляду (контролю) у зв’язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров’я людини, навколишнє природне середовище та безпеку держави».
У цій нормі використовуються поняття «значний негативний вплив», які допускають неоднозначне тлумачення зазначеного припису;
– необхідно забезпечити мінімізацію витрат з бюджету на проведення аудиту органами державного нагляду (контролю) за рахунок автоматизації робіт працівників контролюючих органів;
– хоча більшість положень законопроєкту узгоджується з положеннями Директиви 2001/95/ЄС, однак положення частини першої ст. 7 законопроєкту, якою встановлено, що підставами для здійснення позапланових заходів є, зокрема, звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило або може спричинити шкоду правам, законним інтересам, життю чи здоров’ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави або юридичної особи про порушення, що спричинило або може спричинити шкоду її правам, законним інтересам – не відповідають принципу правової визначеності, як це передбачено в частині першій статті 282 Угоди про асоціацію;
– статтею 9 пропонується надати право контролюючим органам приймати рішення щодо повної або часткової зупинки виробництва чи реалізації продукції строком до 5 робочих днів (чинна норма передбачає припинення виробництва/реалізації виключно за рішенням суду).
Проте не були визначені зрозуміли та прозорі підстави (їх перелік) для прийняття такого жорсткого для бізнесу рішення (за частиною першою ст. 9 рішення може бути прийнято у разі виявлення порушення, «які створюють загрозу для життя та/або здоров’я людини, навколишнього природного середовища»), що створює значну дискрецію (коли застосовується повне зупинення, а коли часткове), що потребує певного уточнення підстав та порядку зупинення діяльності підприємства з метою мінімізації корупційних ризиків. У запропонованій редакції стаття 9 є негативною – сприятиме створенню корупційних можливостей та може призвести до зупинення виробництва;
– запровадження поняття «аудиту стану діяльності суб’єктів господарювання» (передбачено ст. 24 проєкту) фактично формує нову функцію органів нагляду/контролю, що потенційно може призвести до подальшого зростання штату;
– скасовано норму про право суб'єкта господарювання не допускати інспектора до перевірки, якщо він не пред'явив передбачені законом документи (необхідно повернути норму у ст. 8 проекту).
Висновок: Прийняття проєкту Закону України від 05.08.2021 №5837 «Про основні засади державного нагляду (контролю)» позитивно вплине на зміни у системі державного нагляду (контролю) з карально-репресивної на превентивну і ризик-орієнтовану, за рахунок автоматизації багатьох процедур, публічності їх здійснення, запровадження альтернативних форм контролю (страхування та аудиту діяльності) та навчання.
Проєкт може бути прийнятий у першому читанні, але потребує суттєвого доопрацювання в частині норм статей 6 - 9 та 24 до другого читання та приведення у відповідність мету проєкту Закону України та його фінансово-економічне обґрунтування до другого читання.
Український бізнес закликає Вас підтримати законопроєкт №5837 за основу, до другого читання усунувши недоліки, зазначені у листі, тим самим прибрати існуючі перепони для посилення активності бізнесу в України, та сприяючи адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу, що вкрай важливо для економіки України вже сьогодні.