Підприємці, з якими спілкувалася ЕП, нарікають на формальний підхід у роботі податкових органів, які навіть у технічних помилках бізнесу бачать злий умисел.
"Наприклад, компанія має склад пального за адресою вулиця Шевченка, 41а. Вона робить помилку у звітності і пише не "41а", а "41". Податкова каже, що бізнес приховав склад. За це компанії нараховують 1-2 мільйони гривень штрафу", – розповів у подкасті ЕП бізнес-омбудсмен Роман Ващук.
За його словами, у розумінні ДПС існують лише два стани: "червоний", коли допущене умисне порушення, та "зелений", коли платник податків діє відповідно до закону. Однак немає "жовтого" – права підприємця на технічну помилку та можливості її виправити, не наражаючись на донарахування чи штрафи.
"У західних країнах податківці, коли бачать помилку у звітності чи деклараціях, спочатку повідомляють про них платнику дзвінком, смс, неформальним листом, а потім, якщо помилку не виправили, – офіційним зверненням. Лише у випадку ігнорування цих повідомлень ініціюються перевірка та фінансові санкції", – каже експерт аналітичного центру Спілки українських підприємців Мирослав Лаба.
В Україні місце "жовтого" посідає "сірий" колір: можливість платника "домовитися" з контролером, аби він "не побачив" неточності чи умисного порушення, додає Ващук. Мабуть, через це ДПС в уявленні бізнесу часто постає корупційною службою, а податкові перевірки асоціюються з тиском та вимаганням хабарів.
Податкова під контролем
"Податківці кажуть, що дискреція (вирішення чиновником питання на власний розсуд) – це прямий шлях до корупції, тому вони карають бізнес штрафами навіть за технічні помилки", – розповідає Ващук.
Щоправда, таке правило працює не завжди. Представники податкової служби дозволяють собі трактувати законодавство на власний розсуд, якщо "ціна" такого трактування перевищує ризики потрапити за ґрати.
Приклад цієї дискреції бізнес відчув наприкінці 2022 року, коли Міністерство фінансів несподівано внесло зміни до роботи системи автоматизованого адміністрування ПДВ (відома як СМКОР). Після цих змін підприємці почали повідомляти про масові блокування податкових накладних.
Особливість адміністрування ПДВ передбачає, що платники цього податку мають право зменшити свої зобов’язання перед державою на суму сплаченого ПДВ, який закладався в ціні придбаних ними товарів та послуг. Блокуючи податкові накладні, ДПС фактично блокує обігові кошти підприємства.
СМКОР задумувалася для мінімізації втручання чиновників в адміністрування ПДВ і протидії спробам недобросовісних підприємців зловживати операціями та ухилятися від сплати податку або претендувати на бюджетне відшкодування.
Однак після внесення змін система почала працювати в ручному режимі. В умовах, коли податкові накладні бізнесу масово блокувалися, з’являлися посередники, які пропонували "вирішити проблему" за певну винагороду. Їх робота навіть потрапляла в поле зору правоохоронців. У лютому 2023 року ДБР викрила на протиправній діяльності керівницю податкової Києва Оксану Датій.
Проте зазвичай такі зловживання не закінчуються порушенням кримінальних справ. Як пояснив ЕП експрацівник ДПС, правоохоронці часто використовують зібрані матеріали як інструмент шантажу для отримання "відкату".
Крім керівниці столичної податкової, послуги бізнесу з розблокування податкових накладних пропонував і голова податкового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев. Він відкрито закликав підприємців звертатися до нього з випадками необґрунтованого блокування або іншими скаргами на податкові органи.
Співрозмовники ЕП в бізнес-колах та парламенті зазначають, що саме Гетманцев курує роботу ДПС, щонайменше – у частині блокування податкових накладних. Контроль за роботою служби забезпечує й те, що з травня 2021 року податкова працює без повноцінного голови. Майже все керівництво ключової для наповнення бюджету служби наразі перебуває в статусі в. о.
"Статус "виконувач обов’язків" дозволяє контролювати роботу цілого органу. На позицію тимчасових керівників можна непрозоро призначити потрібних людей і так само непрозоро та за формальними причинами таких людей можна звільнити", – пояснює підприємець та старший аналітик з податкових питань Інституту соціально-економічної трансформації В’ячеслав Черкашин.
Зокрема, в. о. першого заступника голови ДПС є колишній помічник Гетманцева Євгеній Сокур, який до цього призначення не мав досвіду роботи в цій службі.
Сам Гетманцев заперечує, що контролює роботу податкової. Свій вплив на ДПС він називає "парламентським контролем". "До мене звертається людина з проблемою. Називайте це як завгодно, але я повинен цю проблему вирішувати, я депутат. Я не повинен толерувати те, що людина не може знайти щось у податковій і отримує формальні відписки", – пояснював він на початку 2023 року.
Парламент справді повинен контролювати роботу ДПС, та чи має сенс зовнішній контроль органу влади, яким управляє сам контролер, – питання риторичне.
Що далі
Наприкінці 2023 року уряд затвердив Національну стратегію доходів – план заходів, який має зменшити залежність держави від зовнішнього фінансування.
Серед заходів – підвищення податків для ФОП, повернення прогресивної шкали оподаткування доходів фізосіб, надання податківцям доступу до банківської інформації бізнесу та громадян. Однак першим кроком має стати повернення довіри платників податків до ДПС. Цей захід справді необхідний, адже без такої довіри виживання країни в умовах війни може опинитися під питанням.
ЕП писала, що у 2024 році уряду необхідно знайти близько пів трильйона гривень для фінансування військових видатків. Переважно – на купівлю зброї та виплати військовослужбовцям, зокрема нової виплати в розмірі 70 тис грн на місяць.
Оскільки міжнародну допомогу Україні заборонено витрачати на війну, то, імовірно, для фінансування цих потреб доведеться підвищувати податки. В умовах, коли податківцям довіряють лише 13-19% бізнесу (опитування РБО), було б наївно сподіватися, що підвищення ставок податків може реально збільшити доходи бюджету, а не призвести до тінізації економіки.
За даними співрозмовників видання в парламенті, уряд почне активно шукати додаткові джерела фінансування бюджету в червні, після перегляду програми МВФ. До того часу повернути довіру до податкової служби навряд чи вдасться. Хоча перший крок на цьому шляху все ще можна зробити.
Рік тому у Верховній Раді зареєстрували законопроєкт, який передбачає перезавантаження ДПС: обрання повноцінного керівника на прозорому конкурсі за участю представників міжнародних організацій, а також проведення переатестації її працівників. Цікаво, що співавтором документа є Гетманцев.
Перезавантаження роботи ДПС та обрання її керівництва підтримує і бізнес.
"Важливо врешті призначити справжнього керівника ДПС, який буде зацікавлений в розбудові органу, а не тримати в. о., який не несе персональної репутаційної відповідальності. Асоціація багато разів ініціювала зустрічі з керівництвом ДПС, але не мала жодної зустрічі", – повідомили в Європейській бізнес-асоціації.
Без керівника, наділеного мандатом на проведення змін, ці зміни ніколи не настануть. Якщо ж нічого не змінювати, то відносини між платниками податків та їх збирачами ризикують залишитися настільки ж ворожими, як і тисячу років тому. А тоді підвищення податкового тягаря нічим добрим не закінчилося.
***
Всі новини на тему нацстратегії доходів дивіться тут.