Конституційний Суд України повідомляє, що 11 грудня 2025 року Перший сенат Конституційного Суду України розглянув справу за конституційними скаргами Гасяка Віталія Валерійовича, Диняка Сергія Васильовича, Маклашевського Віталія Вікторовича щодо відповідності Конституції України (конституційності) частини першої статті 143, частини другої статті 1321, частини восьмої статті 258, частини четвертої статті 2795 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – Кодекс).
На думку суб’єктів права на конституційну скаргу, частина перша статті 143 Кодексу не відповідає Конституції України, оскільки порушує принципи індивідуалізації юридичної відповідальності та презумпції невинуватості особи, а встановлення частиною другою статті 1321 Кодексу надмірного розміру штрафних санкцій є несправедливим та непропорційним.
Суддя-доповідач у справі – Олександр Петришин.
За результатами розгляду Суд ухвалив Рішення №7-р(І)/2025, яким визнав конституційними частину першу статті 143, частину другу статті 1321 Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 143 Кодексу адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбачені, зокрема частинами другою і третьою статті 1321 Кодексу, зафіксовані в автоматичному режимі, несе відповідальна особа – фізична особа, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу – належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань на момент запиту відсутні відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, – особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.
За частиною другою статті 1321 Кодексу перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами тягне за собою накладення штрафу <…>.
Суд закрив конституційне провадження у справі щодо відповідності Конституції України частини восьмої статті 258, частини четвертої статті 2795 Кодексу у зв’язку зі зверненням до Суду неналежним суб’єктом.
Дослідивши питання, порушені у конституційних скаргах, Суд зауважив, що предметом конституційного контролю в цій справі є частина перша статті 143, частина друга статті 1321 Кодексу.
Суд вважає, що в частині першій статті 143 Кодексу закладено презумпцію факту, за якою відповідальну особу на момент правопорушення prima facie (на перший погляд) вважають такою, що керувала транспортним засобом. Таке унормування є виправданим з огляду на шкоду, якої можуть завдати транспортні засоби, допущені до руху з перевищенням норм габаритно-вагового контролю, та узгоджується із потребою у забезпеченні безпеки дорожнього руху та безпеки на автомобільному транспорті, захисту інтересів суспільства та держави в цілому. Така презумпція може бути спростована відповідальною особою у спосіб, визначений законодавцем у межах адміністративних процедур або в судовому порядку.
Суд наголошує, що власники транспортних засобів або уповноважені ними особи зобов’язані добросовісно й неухильно дотримуватись установлених чинним законодавством у сфері безпеки на автомобільному транспорті правил та обмежень щодо габаритно-вагових норм транспортних засобів. Експлуатація транспортних засобів не повинна завдавати шкоди іншим учасникам дорожнього руху, суспільству та державі.
Законодавчий механізм притягнення відповідальної особи до адміністративної відповідальності у сфері безпеки на автомобільному транспорті, установлений зокрема частиною другою статті 1321 Кодексу, на думку Суду, спрямований на забезпечення балансу між потребою у запобіганні правопорушенням у цій сфері та забезпеченням прав і свобод людини під час застосування відповідних адміністративних процедур, а отже є домірним засобом превентивного контролю, має легітимну мету та узгоджується з міжнародними стандартами відповідальності за адміністративні правопорушення у сфері дорожнього руху та безпеки на автомобільному транспорті.