Розглядаючи справу пізно ввечері, після завершення робочого часу, за відсутності представників сторони, які прибули до суду вчасно, апеляційний суд повинен оцінити причини їхньої відсутності та вирішити питання про відкладення розгляду справи. Належне повідомлення сторони про судове засідання саме по собі не звільняє суд від обов’язку забезпечити її право на участь у процесі.
Таких висновків дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду.
У справі, що переглядалася, військовослужбовець звернувся з позовом до народної депутатки України про захист честі, гідності та ділової репутації у зв’язку з поширенням інформації про нього в соціальній мережі «Фейсбук» і відшкодування моральної шкоди.
Суд першої інстанції частково задовольнив позов. Апеляційний суд залишив рішення районного суду без змін.
У касаційній скарзі представник відповідачки зазначив, що засідання апеляційного суду було призначене на 17:15. Представники відповідачки вчасно прибули до суду й очікували до 19:50, проте через тривалу затримку, воєнний стан і відключення електроенергії були змушені залишити приміщення суду.
Водночас, як підтверджується протоколом судового засідання, розгляд справи розпочався лише о 21:33 та завершився о 21:58 за участю позивача і його представника.
КЦС ВС наголосив, що право на справедливий судовий розгляд передбачає реальну можливість сторін брати участь у процесі та на рівних засадах представляти свої аргументи.
Статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист.
У п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку належним і безстороннім судом, встановленим законом.
Таке право має бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.
Учасники справи мають право, зокрема: брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб (пункти 2, 3 ч. 1 ст. 43 ЦПК України).
За таких обставин апеляційний суд мав оцінити причини відсутності представників відповідачки, врахувати об’єктивні обставини, що перешкоджали їхній участі, та вирішити питання про відкладення розгляду справи.
Оскільки цього зроблено не було, Верховний Суд визнав передчасним завершення апеляційного перегляду, скасував постанову апеляційного суду та направив справу на новий апеляційний розгляд.
При цьому КЦС ВС не вирішував питання про достовірність спірної інформації, тому що підставою для скасування постанови стало порушення процесуальних гарантій участі сторони в судовому розгляді.
Постанова Верховного Суду від 23 вересня 2026 року у справі №757/36251/24 (провадження №61-16613св25).
