Зменшення статутного капіталу та повернення внесків майном: які податкові наслідки для ТОВ за ПКУ у 2026 році

1. Про що товариство запитало ДПС?
2. Що ДПС повідомила про повернення внеску у негрошовій формі?
3. Чому позиція ДПС не узгоджується із законодавством?
4. Чи існують інші роз’яснення ДПС з цього питання? 
5. Практичний висновок і рекомендації
6. Де ще почитати про негрошові розрахунки із власниками підприємств?

Коментар до ІПК ДПС від 16.09.2026 №5517/ІПК/99-00-24-03-03

Статутний капітал ТОВ можна не лише збільшити, а і зменшити. Проте у товариства може не бути потрібної суми на рахунку для повернення учасникам різниці. Тому зробити таке повернення можна і у негрошовій формі (якщо учасники згодні).

• Але що відбувається, коли власнику повертається не грошовий еквівалент певної його частки, а, наприклад, земельні ділянки?
• А якщо ТОВ – платник єдиного податку, чи треба йому буде платити ЄП з такої операції?
• Та чи не втратить воно статус «єдинника» через негрошові розрахунки?

З’ясуємо, що з цього приводу думають податківці, на практичному прикладі із коментованої ІПК.

Про що товариство запитало ДПС?

ТОВ працює у 3 групі єдиного податку. Його основний профіль – будівництво житлових і нежитлових будівель, а також купівля та продаж нерухомого майна. У власності компанії обліковуються земельні ділянки з відповідним цільовим призначенням. Колись давно єдиний учасник цього ТОВ передав їх підприємству як внесок до статутного капіталу. Тоді вартість такого майна була зафіксована і відображена в бухгалтерському обліку як основні засоби.

Час іде, і єдиний учасник приймає рішення зменшити статутний капітал. При цьому структура власності не змінюється – учасник залишається єдиним, змінюється лише сума статутного капіталу.

Було вирішено, що для повернення різниці товариство передає власнику частину земельних ділянок за їх балансовою вартістю. При цьому підприємство відразу попереджає ДПС: ринкова вартість землі на момент її повернення може суттєво перевищувати ту вартість, за якою вона колись заносилася до підприємства. Чи буде таке перевищення вважатися доходом платника єдиного податку?

Що ДПС повідомила про повернення внеску у негрошовій формі?

Основний висновок ДПС: повернення юридичною особою – платником єдиного податку третьої групи учаснику частину земельних ділянок, які були внесені до статутного капіталу прирівнюється до продажу такого майна, виходячи з поточної ринкової вартості (оціночна вартість) земельної ділянки.

Далі податківці заявили:

• якщо ринкова вартість земельних ділянок на момент їх повернення дорівнює первісній вартості внеску до статутного капіталу, то у платника єдиного податку жодного об'єкта оподаткування не виникає;
• якщо ринкова вартість ділянок на момент повернення є більшою за вартість, за якою вони первісно вносилися до статутного капіталу, у підприємства – платника єдиного податку виникає об'єкт оподаткування. Сумою оподаткування стає різниця між поточною ринковою вартістю земельних ділянок та вартістю їхнього первісного внеску;
• учасник товариства повинен доплатити суму різниці між ринковою вартістю таких земельних ділянок на момент повернення та вартістю первісного внеску таких земельних ділянок до статутного капіталу.

Ми з таким підходом категорично не згодні.

Чому позиція ДПС не узгоджується із законодавством?

Щодо прирівнювання повернення внеску в негрошовій формі до продажу (реалізації) товарів

коментованій ІПК податківці посилаються на пп. 14.1.202 ПКУ (визначення продажу/реалізації) і на те, що право власності переходить від ТОВ до засновника. Але для «єдинника» 3 групи значення має не факт продажу, а факт отримання оплати за поставлений товар.

Щодо продажу землі як основних засобів

Згаданий у ІПК п. 292.2 ПКУ окремо регулює оподаткування продажу основних засобів (дохід дорівнює сумі коштів, отриманих від продажу, або різниці з залишковою вартістю, якщо основні засоби обліковуються більше 12 місяців).

Натомість земельні ділянки в податковому розумінні не є основними засобами (пп. 14.1.138 ПКУ прямо виключає землю). Тому спеціальні правила п. 292.2 на них не поширюються. Через це дохід від «повноцінного» продажу землі дорівнює договірній її вартості.

Щодо порівняння балансової та ринкової вартостей і доплати учасника

Норми ст. 19 Закону про ТОВ/ТДВ не вимагають порівнювати первісну вартість внеску і поточну ринкову вартість при поверненні майна в рамках зменшення статутного капіталу.

Натомість ДПС вигадала конструкцію: якщо поточна ринкова вартість більше первісної ринкової вартості, учасник повинен доплатити різницю, і ця різниця – дохід єдинника. Проте, тут вже податківці виходять за межі своїх повноважень. Вони можуть тлумачити податкове законодавство, але не дописувати цивільно-правове або корпоративне. 

Щодо пп. 8 п. 292.11 ПКУ

ДПС ігнорує норму про не включення до складу доходів «суми коштів та вартість майна, внесені засновниками або учасниками платника єдиного податку до статутного капіталу такого платника». Дійсно, текст ПКУ говорить лише про внесення (про повернення в ПКУ не сказано нічого). Однак логіка підказує, що симетрична операція (повернення того самого майна або його еквівалента на суму внеску) також не повинна формувати дохід. Інакше виникає абсурд: внесок єдиним податком не оподатковується, а повернення того ж майна – оподатковується.

Чи існують інші роз’яснення ДПС з цього питання? 

Існують, але «єдинника» 3 групи вони не порадують. 

Про те, як змінювався підхід податківців зо цього питання у 2019-2024 роках читайте тут. Якщо коротко, то позиція 2024 року у ДПС була наступна:

1. Операція з повернення внеску у негрошовій формі є продажом товару на оплатній основі. Тобто, погашення заборгованості перед учасником податківці вважали оплатою за передане йому майно;
2. Оцінки переданого майна для визначення його ринкової вартості податківці не вимагали, порівнювати вартість внеску, який повертається, пропонували із балансовою (бухгалтерською) вартістю такого майна; 
3. Якщо балансова вартість цього майна вища за суму внеску, який повертається, різницю вони доплатити не вимагали. Але вважали її виплатою дивідендів;
4. Найгірше: тоді податківці вважали застосування негрошової форми розрахунків порушенням умов перебування на єдиному податку. Тому отриманий «дохід» (погашення заборгованості перед учасником) вимагали оподаткувати за подвійною ставкою ЄП (для 3 групи це 6% для платників ПДВ і 10% для неплатників ПДВ). Із обов’язком переходу на загальну систему оподаткування з наступного кварталу.

Практичний висновок і рекомендації

Позиція ДПС у цій ІПК виходить за межі норм ПКУ. Податківці мало того, що прирівнюють будь-яку передачу майна учаснику до продажу, але і вимагають з боку учасника доплати підприємству різниці між ринковою вартістю майна на момент повернення та вартістю первісного внесення такого майна до статутного капіталу. В роз’ясненнях, які ДПС надавала раніше, вимоги про оцінку і доплату не було, але така виплата у негрошовій формі розглядалася як порушення умов перебування на єдиному податку. 

Якщо внаслідок «продажу» землі (повернення її засновнику) виникне дохід, який перевищить річний ліміт, підприємству знову ж таки доведеться перейти на загальну систему оподаткування. ДПС на цьому акцентувала наприкінці своєї ІПК. Тому і юрособам-«єдинникам» 3 групи треба враховувати цей момент, якщо вони вирішили повернути частку в СК в негрошовій формі.

Тому найбезпечніший шлях (з точки зору мінімізації ризиків): повертати внески у грошовій формі. Якщо для цього не вистачає коштів на рахунку, можна спробувати продати цей майно третім особам (з оподаткуванням за ринковою/договірною ціною), а з отриманих коштів зробити виплату учаснику. Тоді не буде порушень у формі розрахунків. Недолік цього способу: виникне реальний оподаткований єдиним податком дохід (від продажу активів) і теж доведеться контролювати дотримання річного ліміту для 3 групи. 

Де ще почитати про негрошові розрахунки із власниками підприємств?

• Повернення частини внеску до статутного капіталу: як облікувати?
• Повертаєте частку засновнику, в т.ч. у разі зменшення статутного капіталу: як це зробити та які податкові наслідки?
• Земельна ділянка в обмін на частку в ТОВ у 2026 році: правові підстави, документальне оформлення та податки
• Облік та оподаткування при зменшенні СК і поверненні грошових коштів
• Єдиний податок: негрошові розрахунки із власниками