Строки проведення камеральної перевірки
Камеральна перевірка проводиться посадовими особами фіскального органу без будь-якого спеціального рішення його керівника — без наказу та/або направлення на її проведення, без повідомлення платника податків про їх винесення.
Водночас оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог ст. 86 ПКУ, тобто з обов'язковим складенням Акту камеральної перевірки (зразок наведений у дод. 2 до Методрекомендацій №165).
Щодо строків, то у ст. 76 ПКУ про це жодного слова. Тоді як спеціально для звітності з ПДВ передбачені цілком чіткі строки (п. 200.10 ПКУ) - протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном її отримання (без встановлення будь-якої відповідальності за порушення цих строків органами ДФС — від авт.). Проблему встановлення загальних строків для решти камеральних перевірок зможуть усунути лише зміни до ПКУ.
Нагадаємо, камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність (ст. 76 ПКУ).
Алгоритм організації та проведення камеральних перевірок податкової звітності платників податків, яким зараз користуються податківці, наведені у:
- Орієнтовному порядку проведення камеральної перевірки податкової декларації про майновий стан і доходи, затвердженому наказом ДПСУ від 21.05.2012 р. №439.
У п. 2.1 Методрекомендацій №165 ставлення до строків проведення камеральної перевірки, у т.ч. й податкової звітності з ПДВ, є цілковито формальним — фіскалам рекомендовано проводити камеральні перевірки даних, заявлених у податковій звітності, протягом 30 календарних днів (якщо інше не передбачено ПКУ), що настають за граничним терміном отримання такої звітності.
В Орієнтовному порядку зазначається, що камеральна перевірка даних, заявлених у декларації про майновий стан і доходи, проводиться за деклараціями:
- в яких визначено суму податку, яка має бути повернута платнику податків, - до закінчення терміну, визначеного п. 179.8 ПКУ (протягом 60 к.д. після надходження такої податкової декларації);
- в яких фізособами визначено суму податкового зобов’язання до закінчення терміну згідно з п. 179.7 ПКУ;
- поданих платниками податків – резидентами, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання, - до закінчення терміну згідно з абзацом другим п. 179.3 ПКУ (протягом 30 к.д. після надходження податкової декларації).
Але ці строки є орієнтовними та рекомендованими, тому фіскали не поспішають. Ускладнює ситуацію система СЕА, реєстрації податкових накладних у якій подекуди й є основною причиною згадки з боку фіскалів про камеральні перевірки. Тут йдеться про п. 120-2 ПКУ, яким встановлені штрафні санкції за порушення строків реєстрації акцизних накладних та розрахунків коригування в ЄРАН.
І тут — чим пізніше проведена камеральна перевірка, тим більша сума штрафу набігає.
Мораторій на перевірки не розширює прав ДФСУ!
Не забуваймо про те, що мораторій на проведення перевірок, встановлений у п. 3 Розділу ІІ “Прикінцеві положення” Закону №71, оперує терміном “перевірки” без уточнення, яких саме перевірок це стосується.
Але фіскалам й тут вдалось витлумачити цю норму так, що мораторій стосується саме перевірок за періоди 2015-2016 років. А чому б, скажімо, не перевірити червень 2014 року (якщо рекомендовані строки камеральної перевірки не виконувалися) ? Адже це не змінює та не припиняє дії самого мораторію, та й не порушує обов’язку його дотримання.
На щастя, суди не оцінили таку креативність фіскалів. ВАСУ в ухвалі від 22.06.2016 р. №К/800/53023/15, зазначив, що запроваджений Законом №71 мораторій поширюється на усі види перевірок, правом на проведення яких наділені контролюючі органи відповідно до п. 75.1 ПКУ. А це й камеральні, й документальні (планові або позапланові, виїзні або невиїзні), й фактичні перевірки, незалежно від підстав і порядку їх призначення та проведення.
Втім, нещодавно й сама ДФСУ все ж визнала поширення мораторію також й на камеральні перевірки всієї податкової звітності юросіб без винятку. Докладніше про це тут>>
Наявність виявлених (або можливих) порушень не скасовує дії мораторію!
Практика доводить, що спори з органами ДФС, які закінчувались прийняттям судових рішень на їх користь, переважно обґрунтовувались виявленими порушеннями. Який може бути мораторій, якщо порушення є? Винних треба покарати негайно!
І тут суди вже не цікавило, чи порушений порядок призначення та проведення податкових перевірок (тобто був на той момент мораторій на перевірки чи ні).
Аж поки ВСУ не вказав (Постанова від 27.01.2015 р. у справі № 21-425а14): якщо перевірку не можна було призначити за умовами дії мораторію, податкові повідомлення-рішення, прийняті на підставі таких перевірок, мають скасовуватися незалежно від наявності порушень з боку платників податків. І незважаючи на те, що таке рішення ВСУ стосується позапланових невиїзних перевірок, ВАСУ використовує цей висновок у своїй практиці й щодо процедурних порушень призначення та проведення інших видів перевірок (тепер й камеральних).
Звісно, зазначені ухвали і рішення судів стосуються насамперед платників податків, які виграли суд. Але їх можуть використовувати при захисті себе від штрафів, призначених податківцями на підставі проведених у 2015-2016 рр. камеральних перевірок (незалежно від того, за який звітний період вони проводилися), й інші платники податків. Принаймні, зазначати їх в запереченнях до акту перевірки або в оскарженні повідомлення-рішення в адміністративному або судовому порядку.
А якщо мораторій буде подовжено і на 2017 рік, такі аргументи стануть у нагоді і в наступному році!
