Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
По-перше, нові кодекси запроваджують дуже широку дискрецію суду під час вирішення спору по суті і визначення тих чи інших процесуальних питань, які ставляться перед судом під час розгляду справи.
Наприклад, суд має право запропонувати позивачеві інший спосіб захисту, аніж той, що зазначено в позовній заяві. Таке нововведення може сприяти підвищенню ефективності судового захисту.
По-друге, у кодексах передбачено абсолютно новий підхід до способів захисту порушеного права на стадії звернення до суду. Можливість вибору способу захисту стала практично необмеженою. У кодексах передбачено, що позивач може звернутися до суду з будь-якими вимогами, які, проте, не повинні суперечити закону і порушувати права інших сторін.
Такий підхід повністю відповідає світовій практиці. У ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини передбачено, що держави — учасники Конвенції зобов'язані забезпечити ефективний спосіб захисту.
При цьому Віктор Короленко сподівається, що позивачі не зловживатимуть своїми процесуальними правами, а оберуть ефективні способи захисту, які справді спричиняться до відновлення порушених прав.
По-третє, процес став більш змагальним, тож у кожної зі сторін з'явиться більше можливостей довести свою позицію у судовому процесі. Так, встановлено інший порядок надання висновків експертів з питань, які потребують спеціальних знань.
Кодексами передбачено, що висновки експерта можна отримати до звернення до суду, на стадії підготовки позову. Нововведення полягає в тому, що запроваджується конкуренція таких експертних висновків. Якщо при розгляді різних висновків експертів не вдається усунути суперечності між ними, суд з власної ініціативи може призначити судову експертизу.
По-четверте, запроваджується диспозитивність. Справа може бути розглянута судом двома способами: загальне провадження і спрощене. При цьому сторона може просити суд розглянути справу одним із цих способів. Проте не кожна справа може бути розглянута у спрощеному провадженні.
Так, враховується грошовий критерій. Якщо сума позову менша від 100 прожиткових мінімумів, то це скорочене провадження. Якщо більша за 500 — загальне провадження. Якщо від 100 до 500 — суд визначає спосіб провадження залежно від позиції сторін. Судочинство за позовом без матеріальних вимог кодекси не регулюють. Такі випадки вирішуватиме судова практика.
Така модель розгляду справ була запозичена в Англії.
По-п'яте, з'явилися нові правила визначення юрисдикції. Ключовим тут буде предмет спору, на відміну від сьогоднішньої суперечливої практики. Так, є рішення Конституційного та Верховного судів з питання юрисдикції земельних спорів, які суперечать один одному. Кодекси допоможуть виправити цю колізію.
По-шосте, запроваджується інститут похідної вимоги. Новими кодексами передбачено можливість розгляду похідних вимог, тобто тих, які мають бути задоволені у разі задоволення основної вимоги.
Другим видом похідних вимог є ті, що повинні розглядатися за правилами іншої юрисдикції.
З метою оптимізації зусиль позивача і щоб не розділяти процедуру захисту порушених прав на дві окремі справи (одну — в одній юрисдикції, другу — в іншій), запроваджено механізм подвійного розгляду.
Наприклад, корпоративний спір про скасування рішення загальних зборів учасників господарського товариства про додатковий випуск акцій, які були зареєстровані держкомісією з цінних паперів. Щоб не розглядати дві окремі справи, спочатку в господарському процесі про скасування рішення загальних зборів, а потім в адміністративному — про скасування держреєстрації, буде запроваджено новий інститут, який дозволить розглянути такі питання в межах одного судочинства.
Сьоме: розширено способи захисту. У кодексах передбачено такі нові способи доказування, як електронні докази та свідки в господарському процесі.
Віктор Короленко переконує: не слід хвилюватися щодо того, що швидкий на сьогодні господарський процес буде завантажений нескінченними допитами свідків. Допит у господарському процесі буде додатковим способом доказування, і лише в тому разі, якщо у справі немає інших доказів. Крім того, сторона у справі, яка просить допитати свідка, перед цим зобов'язана надати суду нотаріально завірені свідчення такого свідка. І лише якщо у суду виникнуть запитання або сумніви щодо таких свідчень, свідок може бути допитаний у судовому порядку.
Восьме: наголошується на питанні присутності адвоката. При спрощеному провадженні участь адвоката не є обов'язковою, а в загальному провадженні — є обов'язковою.
Дев'яте: запроваджуються розумні терміни. Перше засідання по суті при загальному провадженні має відбутися не пізніше 60 днів з дня відкриття провадження. При спрощеному провадженні — не пізніше 30 днів. По суті у обох провадженнях справа повинна бути розглянуте протягом 30 днів, але в загальному провадженні цей термін може бути подовжений ще на 30 днів.
Такі основні новели процесуальних кодексів у цивільній та господарській юрисдикції.
***
Читайте також:
15 грудня наберуть чинності нові процесуальні кодекси
Верховна Рада ухвалила судову реформу
Закон про судову реформу опублікувано
Президент дав старт реформуванню процесуального законодавства
Зміни до процесуального законодавства вже у Раді: основні новели законопроекту
