• Посилання скопійовано

Електронні гроші: хто може приймати їх в оплату?

Достатньо відомою є позиція податківців, які вважають проведення розрахунків електронними грошима несумісним зі статусом платника єдиного податку. Так це чи ні? Розглянемо природу електронних грошей, хто має право їх випускати, обмеження у їх використанні та судову практику щодо такого виду розрахунків

Електронні гроші: хто може приймати їх в оплату?

Місце електронних грошей в системі розрахунків

Не варто плутати електронні гроші з безготівковою формою розрахунків. Це різні поняття, які існують паралельно та незалежно одне від одного. Кошти в Україні існують лише у двох формах: готівкові кошти (готівка) та безготівкові (на рахунках в банку). Це закріплено у ст. 3 Закону «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» (далі – Закон).

Такої форми або виду коштів, як електронні гроші, в Україні не передбачено. Тому розрахунки за допомогою електронних грошей не є безготівковими розрахунками, у розумінні українського законодавства.

Незважаючи на назву, електронні гроші лише умовно можна назвати терміном «гроші». Адже вони не є національною валютою (якою є виключно гривня) або іноземною валютою (адже їх немає у Класифікаторі іноземних валют). Для придбання електронних грошей потрібно мати справжні гроші. Особа, яка планує здійснити розрахунки за допомогою електронних грошей, повинна спочатку їх купити, витративши на це законний платіжний засіб. При цьому слід пам’ятати, що на території України єдиним законним платіжним засобом є її національна валюта (гривня).

До того ж, національна валюта є універсальним платіжним засобом, який обов’язковий до приймання на всій території України (ст. 192 ЦКУ).  А ось електронні гроші, на відміну від гривні, будуть прийматися лише тими особами, які забажають це робити та створять спеціальні електронні гаманці з цією метою.

 

Хто має право випускати електронні гроші?

Питання випуску та використання електронних грошей врегульовано в постанові НБУ від 04.11.2010 р. № 481 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України з питань регулювання випуску та обігу електронних грошей».

Випуск  електронних грошей здійснюється шляхом їх надання в обмін на готівкові або безготівкові кошти, так само, як і погашення електронних грошей.

Зверніть увагу: випуск електронних коштів може здійснювати виключно банк (ст. 15 Закону). Більш того, саме банк зобов'язаний погашати випущені ним електронні гроші на вимогу користувача.

Перелік банків, що мають право здійснювати випуск електронних грошей, можна подивитися на сайті Нацбанку. На жаль, список не повністю актуальний, адже деякі банки вже виведені з ринку.

Тому, коли якась платіжна система рекламує електронні гроші, потрібно розуміти:  ця організація не є емітентом електронних грошей. Вона виступає від імені якогось банку (емітента електронних грошей) та являє собою лише комерційного агента такого банку.

Таким чином, обираючи юрособу, в якої ви купуєте електронні гроші, потрібно розуміти, які саме види фінансових послуг вона уповноважена надавати, та який саме банк емітує електронні гроші - адже саме він буде погашати випущені ним електронні гроші.  Звісно, банк може делегувати таку функцію комерційному агенту з розрахунків, проте зобов’язання та відповідальність за непроведення таких розрахунків несе саме банк-емітент.

 

Види фінансових послуг у сфері використання електронних грошей

Комерційний агент укладає з емітентом (банком) договори, на підставі яких може здійснювати 4 види фінансових послуг.

Перші дві послуги пов’язанні з умовним продажем електронних грошей. Тобто надання користувачам електронних грошей в обмін на готівкові або безготівкові кошти. До таких фінансових послуги відносяться: 

  • розповсюдження електронних грошей. Агент з розповсюдження надає електронні гроші користувачам з моменту внесення останніми готівкових коштів у касу або ініціювання переказу безготівкових коштів, проте не несе зобов’язання щодо погашення електронних грошей.
  • надання засобів поповнення електронними грошима електронних пристроїв. Такими засобами є, наприклад, скетч-карта, яка містить захищені від візуального сприйняття знаки і дає змогу поповнити електронний пристрій електронними грошима на певну суму. Агент з поповнення, який реалізує скетч-карти, зобов'язаний переказати кошти, що отримані ним від користувачів для поповнення електронними грошима електронних пристроїв, на рахунок емітента не пізніше наступного робочого дня після отримання коштів. Іншим прикладом засобів поповнення є наперед оплачена картка багатоцільового використання, на якій є електронні гроші.
  • Третій вид фінансової послуги у сфері використання електронних грошей є, мовби, протилежним першим двом та пов'язаний з продажем користувачами своїх електронних грошей за звичайні гривні, емітовані НБУ. Така послуга називається: приймання електронних грошей в обмін на готівкові/безготівкові кошти (агент з розрахунків). Так, платіжна система Forpost, насправді, працює з електронними грошима, емітованими ПАТ «Альфа Банк» та є агентом даного банку з розрахунків. Такими агентами можуть бути банки та небанківські фінансові установи, що мають ліцензію НБУ на переказ коштів без відкриття рахунків. Для того, щоб мати можливість отримувати від клієнтів електронні гроші за проданий товар, торговці повинні укласти відповідний договір з агентом з розрахунків. При цьому торговці мають право використовувати отримані електронні гроші виключно для обміну на безготівкові кошти або повертати електронні гроші користувачам, відповідно до Закону «Про захист прав споживачів», у разі повернення товарів, придбаних за електронні гроші.
  • Четвертий вид фінансової послуги носить допоміжний характер по підношенню до перших трьох: обмінні операції з електронними грошима. Агент з обмінних операцій може здійснювати операції з обміну електронних грошей, випущених одним банком, на електронні гроші іншого банку.

Певна річ, що всі ці види фінансових послуг може надавати банк, а не лише комерційні агенти. Банк, що має намір здійснювати випуск електронних грошей, зобов'язаний до початку їх випуску узгодити з НБУ правила використання електронних грошей в Україні.

 

WebMoney – не електронні гроші

Існує помилкова точка зору, що зазначений ресурс випускає електронні гроші та є сервісом з оплати товарів електронними грошами.

Справді, у цієї платформи немає договору з банком, який би здійснював випуск для неї електронних грошей. Але в неї інший принцип роботи. Ця платформа торгує правом вимоги, про що чітко зазначено на її сайті. Користувач, бажаючи придбати «валюту WebMoney», купує у цієї платформи право вимоги до неї. В подальшому, користувач передає це право вимоги продавцю товарів, у якого придбає певні речі за цю «валюту». Після чого продавець може пред’явити отримані від покупця права вимоги до платформи, яка зобов’язується викупити їх за справжні кошти. Ліцензій для купівлі-продажу права вимоги не потрібно.

 

Обмеження для платників єдиного податку

Відповідно до п. 291.6 ПКУ, платники єдиного податку І - ІІІ груп повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій).

Електронні кошти не відносяться до грошової форми розрахунків, оскільки не є безготівковими коштами. Тому платники єдиного податку не можуть використовувати їх, як оплату від клієнтів за реалізовані товари та послуги.

ДФСУ на своєму сайті в «ЗІР» на підставі п. 291.6 ПКУ зробила такий висновок: "ФОПи – платники ЄП не можуть здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) через електронні платіжні системи, у тому числі через систему «WebMoney» (електронні гроші)".

Як це буває з податківцями, їхня відповідь правильна лише на третину.

По-перше, такого поняття як «електронні платіжні системи» не має у законодавстві.

По-друге, система WebMoney не займається електронними грошима.

По-третє, ДФС не уповноважена забороняти платникам здійснювати розрахунки через платіжні системи. Адже безготівкові розрахунки через банк здійснюються через платіжні системи, без приставки «електронні».

Але, справді, якщо ФОП на єдиному податку буде розраховуватися за допомогою вказаної популярної електронної системи, у нього можуть виникнути проблеми з фіскалами. Тому що відступлення або продаж права вимоги також не відносяться до грошової форми розрахунків, передбаченої в п. 291.6 ПКУ.

Аналогічний висновок зробив Донецький апеляційний адміністративний суд в постанові від 07.02.2013 р. у справі за позовом ФОП до ДПІ про скасування рішення щодо анулювання свідоцтва платника єдиного податку.

З фабули справи випливає, що ФОП здійснив реалізацію свого товару вартістю 1 329 грн шляхом розрахунку через систему WebMoney. Фіскали на цій підставі скасували йому свідоцтво платника ЄП. Суд підтримав податковий орган.

В судовому рішенні зазначено: «Здійснення розрахунків за придбані товари за допомогою системи «WebМoney» шляхом переведення до електронного гаманця продавця умовних одиниць обліку прав вимоги за своєю правовою природою не є грошовою формою розрахунків, оскільки здійснюється обмін товару на майнові права, а не розрахунок за грошові кошти безпосередньо».

Позивач намагався довести, що покупець здійснив оплату товару в такий спосіб без відома ФОПа. Проте суд, посилаючись на відсутність готівкового розрахунку між сторонами з одного боку, та фактичну передачу товару покупцю з іншого боку, критично поставився до аргументів позивача. До речі, фактична перевірка ФОПа була проведена на підставі звернення покупця, який розрахувався з продавцем незвичним способом.

Отже, на даний момент, застосування платниками ЄП електронних грошей може призвести до переходу таких платників на загальну систему оподаткування.

 

Електронні гроші та безпека

Можливо, використання електронних грошей – це безпечніший спосіб розрахунків, тому що такі гроші важче чи неможливо вкрасти?

Судова практика свідчить, що ні. Так, районний суд Київської області розглянув справу за позовом ТОВ «Глобалмані» до фізичної особи на загальну суму понад 800 тис. грн. Виявилося, що невідома особа здійснила несанкціоноване втручання в роботу апаратно-програмного комплексу позивача та виконала проведення незаконного перерахування електронних грошей з електронного гаманця агента на електронний гаманець особи. В подальшому ініційовано безготівковий переказ коштів на користь держателів банківських карток.

Позов задоволено, проте зазначена практика свідчить, що різниці між електронними грошима та безготівковими коштами, з точки зору безпечності, не має.

Таким чином, перед покупкою електронних грошей потрібно чітко розуміти:

  • навіщо це вам,
  • який саме банк емітував визначені електронні гроші,
  • які обов’язки несе комерційний агент, який реалізує такі гроші
  • та яким чином відбуватиметься процедура обміну електронних грошей на звичайні кошти.

Крім того, не можна забувати про обмеження, передбачені ПКУ для платників єдиного податку.

Автор: Євгеній Піддубко

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Право і відповідальність/Судова практика

Зверніть увагу: новинна стрічка «Дебету-Кредиту» містить не тільки редакційні матеріали, але також статті сторонніх авторів, роз'яснення співробітників фіскальної служби тощо.

Дані матеріали, а також коментарі до них, відображають виключно точку зору їх авторів і можуть не співпадати з точкою зору редакції. Редакція не ідентифікує особи коментаторів, не модерує тексти коментарів та не несе відповідальності за їх зміст.

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі новини рубрики «Судова практика»