Коментар до Постанови ВС від 23.07.2019 р., справа №918/780/18
Закон про ТОВ/ТДВ (як раніше ЦКУ та Закон госптовариства) містить вимоги щодо визначення повноважень виконавчого органу (директора) у статуті. При цьому засновники можуть встановлювати обмеження щодо укладення договорів. Наприклад, право на укладення договорів позики, фінансової допомоги (з обмеженням розміру суми або без такого) лише за наявності згоди засновників (така згода оформлюється протоколом загальних зборів або рішенням єдиного власника).
Наприклад, ТОВ з трьома засновниками у статуті могли прописати такі положення: «...Директор має право без довіреності від імені Товариства розпоряджатись майном і коштами Товариства, укладати ... договори позики, безоплатної фіндомоги..., загальна сума яких не перевищує 300 000 грн. Усі договори на більшу суму укладаються з дозволу вищого органу управління Товариства, рішення якого вважається прийнятим, якщо за нього проголосують учасники (засновники), що володіють сукупно більш як 60 (шістдесят) відсотків загальної кількості голосів засновників (учасників) Товариства;...»
Наразі такі правочини віднесені до складу значних (якщо у статуті учасники не домовились про інше) – з набранням чинності нового Закону про ТОВ/ТДВ.
Наприклад, у типовому Модельном статуті, затвердженому постановою КМУ від 27.03.2019 р. №367 «Деякі питання дерегуляції господарської діяльності», визначено:
«39. Значними правочинами Товариства є правочини:
39.1) визначені законом;
39.2) визначені законом, а також ті, предметом яких є*:
... 39.2.9) отримання Товариством кредиту або позики, крім випадків, коли відповідна сума на день укладення правочину не перевищує суму, еквівалентну 10 місячним мінімальним заробітним платам;
39.2.10) надання Товариством позики, крім випадків, коли позичальником є працівник Товариства, а відповідна сума на день укладення правочину не перевищує 10 місячних мінімальних заробітних плат;...»
Втім, слід сказати, що не всі статути (навіть, на сьогодні) мають відповідні положення щодо значних правочинів. Хіба що ті ТОВ, які скористалися правом використовувати у своїй діяльності Модельний статут та шляхом електронної реєстрації (на веб-сайті он-лайн будинок Юстиції) обрали такі підпункти як 39.2.9 – 39.2.10, або внесли такі положення у власноруч розроблені статути.
А тепер уявимо собі ситуацію, коли дві юрособи уклали договір про надання поворотної фіндопомоги. Чи може такий договір бути визнаний недійсним, якщо для його укладення не було дозволу засновників (особливо, коли йдеться про 300 млн грн)?
Відповідь, як це вже зрозуміло, буде випливати з положень статуту.
Чи перевищив директор ТОВ повноваження?
У коментованій нами справі судом отримана копія статуту ТОВ (у новій редакції, яка чинна станом на час розгляду даної справи, затверджена протоколом №49/11 від 15.09.2011 року загальних зборів учасників).
Розділом ХІІІ статуту (п. 13.10) передбачено, що директор має право укладати від імені Товариства правочини (договори):
- право на прийняття рішення про укладення яких належить директору відповідно до цього Статуту;
- інші правочини (договори), рішення про укладення яких віднесено до компетенції Вищого органу управління, за умови, що таке рішення було прийняте Вищим органом управління та доведене до відома Директора. Право на укладення таких правочинів (договорів) виникає у Директора з моменту надання йому письмового рішення (витягу з протоколу) Вищого органу управління.
Абзацом 16 п. 13.6 (Компетенція Загальних зборів учасників) статуту передбачено, що Загальні збори Товариства приймають рішення про надання дозволу (повноважень) директору Товариства на укладення договорів (угод, контрактів), незалежно від їх суми, щодо надання будь-якої позики, поруки (поручительства), гарантії, отримання кредиту, а також передачі в довірче управління майна Товариства.
Але 24.02.2014 р. між ПАТ та ТОВ укладено договір про безвідсоткову фінансову допомогу на поворотній основі №24/02/14-2, відповідно до підпункту 1.1. якого Позикодавець (відповідач) надає Позичальнику (позивачу) тимчасову поворотну фінансову допомогу в розмірі 278 235 000,00 грн. Проценти за даним договором не нараховуються і не виплачуються.
Передача грошових коштів здійснюється шляхом безготівкового перерахування на розрахунковий рахунок Позичальника в строк дії договору.
Строк повернення тимчасової фінансової допомоги – 31.12.2014 року. Договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2014 року, а в частині взаєморозрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов`язань. Строк дії даного договору може бути продовжено за взаємною згодою сторін шляхом підписання додаткової угоди до договору.
Договір підписаний сторонами, скріплений їхніми печатками.
При цьому договір про безвідсоткову фінансову допомогу на поворотній основі кілька разів змінювався та пролонговувався.
Але далі представники ТОВ почали стверджувати, що цей договір укладений з перевищенням повноважень – особи, які підписали договір та додатки до нього, не мали права на їх підписання та укладення. Тому ТОВ просить визнати договір разом з додатками недійсним.
Враховуючи все вищезазначене, у ТОВ були всі шанси виграти справу. Але суди вирішили інакше.
На що звернув увагу суд?
Суди попередніх інстанцій, позицію яких цілком підтримав ВС у коментованій нами постанові, звернули увагу на те, що дозвіл засновників потрібний лише у разі укладення договорів, у т.ч. позики, про її надання.
А в даному спорі ТОВ отримувало поворотну фіндомопогу від ПАТ.
Тож для такого випадку як договори отримання фіндопомоги жодних дозволів від засновників статутом або законом не вимагається. Тобто жодних обмежень у керівника на укладення такого правочину не було.
Тим більше, що враховуючи приписи ст. 241 ЦКУ (щодо вчинення правочину з перевищенням повноважень та наступного його схвалення), ТОВ не надало суду доказів того, що вчинялись будь-які дії (спроби) з повернення коштів.
Чи є печатка обов’язковим реквізитом?
Ще один важливий висновок був наведений судами: вчинення правочину між сторонами підтверджується наявністю не лише підписів на спірному договорі, але і наявністю відтисків печаток як юридичної особи надавача, так і отримувача фіндопомоги.
Отримувачем фіндопомоги (ТОВ) не доведено фактів протиправності використання своєї печатки чи доказів її втрати, так само як і не надано доказів звернення до правоохоронних органів у зв`язку з втратою чи викраденням печатки. Тому у суда відсутні підстави вважати, що у даному випадку печатка використовувалася проти волі ТОВ.
Суд зазначає, що печатка відноситься до даних, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні відповідних правовідносин.
Такий висновок не говорить на користь того, що незважаючи на скасування обов'язковості застосування печаток (Закон №1206), їх відбиток й досі є обовязковим реквізитом офіційних документів.
По-перше, йдеться про договір, укладений у 2014 році (тобто до набрання чинності Законом №1206).
По-друге, вище ми зазначили, що сторони у договорі домовилися про скріплення печатками підписаного договору.
По-третє, при оскаржені господарських договорів (визнання їх недійсними) важливими є всі обставини, в т.ч. підпис уповноваженої особи та застосування печатки. Точніше йдеться про відсутність доказів того, що або підпис, або печатка були проставлені всупереч волі/бажання сторони, яка їх застосувала.
Втім, на нашу думку, навіть за умови, що сторони прописали використання печатки поряд з підписом керівника юрособи чи ФОПа, у будь-якому разі сама печатка може бути цілком розцінена як істотна умова договору (тобто така умова, щодо якої за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди (ч. 2 ст. 638 ЦКУ)).
При цьому, якщо сторони такі й домовилися про печатку, її відсутність чи сумнів у правомірності її використання може бути підставою для визнання договору неукладеним, а не недійсним.
Загалом і сьогодні за відкритості даних про юросіб при укладенні договорів ми все ж радили би отримувати необхідні відомості (іншу інформацію) щодо повноважень керівника чи уповноваженої особи на їх підписання. Йдеться як про відомості, наведені у статуті (зокрема, інформація за дванадцятизначним кодом в Описі, за яким за посиланням на веб-сайті в рядку «Результат адміністративних послуг» можна побачити скановані аркуші статуту), так і за даними Єдиного державного реєстру щодо наявності уповноваженої особи (чи за довіреністю).
На нашу думку, для запобігання таким спорам та запереченню проти дійсності укладеного договору (у нашій справі – це доволі значна сума – 300 млн грн), варто на момент укладення договору вже мати всю необхідну інформацію, у т.ч. у разі потреби – згоду учасників(а) ТОВ.
Втім, сам факт виконання договору (перерахування коштів прийняття товару, підписання видаткових накладних тощо) вже свідчитиме про схвалення правочину, що не може ставити під сумнів дійсність укладеного договору через перевищення повноважень підписанта.