Сайт alibi.dp.ua розповідає, що 21 травня 2020 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи №1.380.2019.001414, адміністративне провадження №К/9901/34327/19 (ЄДРСРУ №89352518) досліджував питання щодо порядку зарахування коштів при перерахуванні платником податків єдиного соціального внеску якщо у нього існує заборгованість із цього платежу.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначені положеннями Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (надалі також – Закон).
Згідно з абз. 2 п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону платниками єдиного внеску є, зокрема, роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою – підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
За змістом п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Відповідно до ч. 7 ст. 9 Закону єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку.
Виходячи із положень абз. 1 ч. 8 ст. 9 Закону платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у п. 4, 5 та 5-1 ч. 1 ст. 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.
Як зазначено у ч. 10 ст. 9 Закону днем сплати єдиного внеску вважається: 1) у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів – день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів; 2) у разі сплати єдиного внеску готівкою – день прийняття до виконання банком або іншою установою – членом платіжної системи документа на переказ готівки разом із сумою коштів у готівковій формі; 3) у разі сплати єдиного внеску в іноземній валюті – день надходження коштів на відповідні рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.
Відповідно до ч. 12 ст. 9 Закону єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.
За наявності у платника ЄСВ одночасно із зобов'язаннями зі сплати ЄСВ зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами – зобов'язання зі сплати ЄСВ мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань з виплати заробітної плати (доходу), і виконуються у першу чергу.
Відповідальність за несвоєчасну сплату єдиного внеску – штрафні санкції, пеня:
- на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1% суми недоплати за кожний день прострочення платежу;
- за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20% своєчасно не сплачених сум;
- за донарахування ДФС або платником своєчасно не нарахованого внеску накладається штраф у розмірі 10% зазначеної суми за кожний повний або неповний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50% суми донарахованого ЄСВ;
- за неналежне ведення бухгалтерської документації, на підставі якої нараховується ЄСВ, накладається штраф у розмірі від 8 до 15 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 136 грн до 255 грн);
- за несплату, неповну сплату або несвоєчасну сплату суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується внесок (авансових платежів), накладається штраф у розмірі 10% таких несплачених або несвоєчасно сплачених сум.
(!!!) Розстрочення та відстрочення заборгованості зі сплати ЄСВ не передбачено. Заборгованість не підлягає списанню.
Строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені з єдиного внеску не застосовується.
Платнику, у якого виник борг, надсилається вимога про сплату недоїмки. На погашення вказаних у вимозі сум платнику надається десять календарних днів. У разі непогашення узгодженого боргу з єдиного внеску, податкові органи надсилають в порядку, встановленому законом, до органів державної виконавчої служби вимоги про сплату недоїмки.
За змістом ч. 6 ст. 25 Закону за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.
Наведені норми законодавства, що регулюють порядок сплати та зарахування ЄСВ, сплаченого відповідними платниками, зокрема тими, що визначені абз. 2 п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону, дають підстави для висновку, що суми недоїмки, штрафних санкцій та пені погашаються за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску саме у порядку календарної черговості їх виникнення. Таким чином, погашення сум штрафних санкцій та пені у порядку їх календарної черговості з коштів, що надійшли від платника, є законодавчо визначеним обов`язком контролюючого органу як особи, на яку законодавством покладено повноваження здійснення контролю за дотриманням позивачем вимог Закону.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 р. у справі №825/2359/15-а.
ВИСНОВОК: Якщо на час перерахування платником податків єдиного соціального внеску у нього була заборгованість із цього платежу, то перераховані останнім кошти фіскальним органом правомірно зараховуються в рахунок погашення цієї заборгованості у порядку календарної черговості її виникнення без зміни напрямку сплати єдиного соціального внеску, визначеного платником податків.
***
УВАГА!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER. Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!