На написання цього матеріалу нас надихнуло запитання нашої читачки: «Отримала від ДПС вимогу про сплату боргу(недоїмки) з ЄСВ, нарахованому на з/п найманих працівників за березень 2020 р. (у ФОПа). У телефонному режимі отримала консультацію (на дуже підвищених тонах), що жоден антикризовий закон не містить вимог або прямої заборони виписувати податківцям вимоги про сплату боргу! Тому «...у разі несплати суми боргу протягом 10 к.д. ця вимога передається до виконавчої служби для стягнення боргу в примусовому порядку». Дійсно, до Інструкції №449 не внесено зміни через карантин, але платити нічим.. Чи правомірні дії податківців?»
На жаль, правомірні. І ось чому.
Справді, зміни до Інструкції про порядок нарахування і сплати ЄСВ, затвердженої наказом Мінфіну від 20.04.2015 р. №449, або тимчасові положення про карантин не вносились.
Тому, якщо ви подали Звіт з ЄСВ, у якому зазначили певні суми єдиного внеску, податківці мають право (навіть зобов’язані) проконтролювати, щоб ви їх сплатили.
Перенесення строків сплати ЄСВ в Законі про ЄСВ теж не було. Тому сплатити ці суми треба у звичайні строки: або при виплаті зарплати, або до 20 числа місяця, наступного за місяцем нарахування (у гірничих підприємств – до 28 числа).
Якщо не сплатити – виникає борг (недоїмка), яку податківці можуть стягнути за допомогою виконавчої служби.
А що, як Звіт з ЄСВ не подати або подати «пустий» (без сум доходів та ЄСВ)?
На нашу думку, це наразі безпечніший варіант. Особливо, якщо виправити цю помилку до останнього числа місяця, у якому закінчиться карантин.
Розділом VI Інструкції №449 визначено, що у разі виявлення платником своєчасно не нарахованих сум єдиного внеску такі платники зобов’язані самостійно обчислити ці внески, відобразити у звітності, що подається платником до органів доходів і зборів, та сплатити їх. До такого платника застосовуються штрафні санкції в порядку і розмірах, визначених розділом VІІ цієї Інструкції.
У разі виявлення органом доходів і зборів своєчасно не нарахованих та/або не сплачених платником сум ЄСВ такий орган доходів і зборів обчислює суми єдиного внеску, що зазначаються у вимозі про сплату боргу (недоїмки), та застосовує до такого платника штрафні санкції в порядку і розмірах, визначених розділом VІІ цієї Інструкції.
Увага! Згідно з п. 9-11.1 розділу VIII Закону про ЄСВ штрафні санкції, визначені ч. 11 ст. 25 цього Закону, не застосовуються за порушення, вчинені у період з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого КМУ на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19).
Тобто ні за несвоєчасне подання Звіту з ЄСВ, ні за донарахування ЄСВ в такому Звіті, і, як наслідок, несвоєчасну сплату такого ЄСВ, якщо це зробити в зазначений вище «карантинний» строк, штрафу не буде. Не буде і пені – це передбачено п. 9-11.2 розділу VIII Закону про ЄСВ.
Якщо ж ви Звіт з ЄСВ подали і суми ЄСВ в ньому зазначили, але не сплатили – ви наражаєтесь на стягнення боргу з боку податківців.
Як податківці стягують борг з ЄСВ під час карантину
Органи доходів і зборів надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо:
- дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску органами доходів і зборів;
- платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску;
- платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій.
Давайте спробуємо розібратись на прикладі.
Приклад 1. ФОП виплачує заробітну плату з 25 березня по 31 березня (другу частину зарплати за березень 2020 р). При цьому за відсутності коштів не виплачується ні сама зарплата, ні суми ЄСВ, що мають бути сплачені під час нарахування/виплати. Проте ФОПом подана звітність, де він визначив, які суми ЄСВ були нараховані за місяць та мали бути сплачені разом з виплатою зарплати. Чи підпадає ця ситуація під мораторій?
Так, податкові органи не можуть
- нараховувати штрафні санкції за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску,
- нараховувати штрафні санкції за несвоєчасне подання звітності з ЄСВ,
- проводити документальні перевірки правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску.
Звісно, п. 2 ч. 1 ст. 13 Закону про ЄСВ надає право органам ДПС проводити документальні та камеральні перевірки звітності з ЄСВ. Проте, дійсно, камеральна перевірка не підпадає під дію мораторію та може бути проведена.
А оскільки документальні та камеральні перевірки проводяться у порядку, встановленому ПКУ, то тут слід врахувати, що предметом камеральної перевірки може бути, зокрема, своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов’язання на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах (абз. 2 пп. 75.1.1 ПКУ).
Відтак, дійсно, коли ми говоримо про мораторій, то він стосується відповідальності за несплачені (неоєчасно сплачені) суми ЄСВ. Проте, якщо податковий орган виявив несплату самих сум, визначених ФОП у поданій звітності з ЄСВ, то оспорювати його право на складення вимоги про сплату недоїмки з ЄСВ доволі складно.
Водночас слід пам’ятати: якщо не сплатити за такою вимогою та не оскаржити її в суді, то перше, що очікує роботодавця – це арешт рахунку на суму ЄСВ, зазначену у вимозі про сплату боргу, яка є виконавчим документом (абз. 3 ч. 4 ст. 25 Закону про ЄСВ).
***
УВАГА!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER. Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!