Фабула судового акту: У даній справі податковим органом на підприємстві було проведено камеральну перевірку під час якої було виявлено окремі порушення податкового законодавства у зв’язку із чим стосовно підприємства було прийнято податкові повідомлення-рішення.
Підприємство із такими висновками податківців не погодилось та подала до суду позов, який вмотивувало тим, що останнім на адресу ДВС було направлено листа, відповідно до якого платник податків повідомив, що, зокрема уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань було надано помилково, у зв`язку з чим просив вважати його недійсним.
Суди першої та апеляційної інстанцій із такими доводами погодились та у своїх рішеннях вказали, що вказав, що на дату складення акта перевірки у розпорядженні контролюючого органу вже знаходився лист від позивача, але останній безпідставно не був врахований ГУ ДФС. Залишення поза увагою такої інформації свідчить про необ`єктивність та перевищення наданих повноважень зі сторони суб`єкта владних повноважень.
Контролюючим органом на вказані рішення було подано касаційну скаргу, яку було вмотивовано тим, що у ПК України не передбачено можливості для контролюючого органу визнати недійсною податкову звітність на підставі листа платника податків. Натомість, положеннями пункту 50.1 статті 50 ПК України чітко регламентовано, що виправлення помилок, що містяться у раніше поданій податковій декларації, здійснюється шляхом надсилання уточнюючого розрахунку до такої податкової декларації.
Касаційний адміністративний суд погодився з аргументами податківців, рішення судів попередніх інстанцій скасував та у задоволенні позову відмовив.
Приймаючи таке рішення КАС вказав, що відповідно до частин першої та другої підпункту 50.1 цієї статті у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку. Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.
Отже одання платниками податків податкової звітності здійснюється саме в порядку та за формою, встановленою ПК України. При цьому уточнюючий розрахунок слід вважати невід`ємною частиною податкової декларації у разі, якщо останній був прийнятий контролюючим органом за відсутності підстав для відмови у його прийнятті, передбачених підпунктом 49.11 статті 49 ПК України. Існування вимог, зокрема, до форми подання податкової декларації та уточнюючого розрахунку до неї спрямоване на забезпечення правильного відображення контролюючим органом задекларованих платником податків показників податкової звітності.
У даному випадку лист довільної форми, адресований контролюючому органу, з повідомленням про подання податкової звітності помилково не може вважатись податковою звітністю у розумінні вимог ПК України, а тому правомірно не був врахований ГУ ДФС при проведенні камеральної перевірки.
***
УВАГА!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER. Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!