Верховний Суд вказав на те, що відсутність працівника у зв'язку із хворобою, відрядженням, відпусткою не означає, що його посада стала вакантною. Розповідає Бухгалтер.ua.
Тож посада жінки, яка перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, не є вакантною і прийняття працівників на таку посаду можливе лише за строковим трудовим договором на період до виходу з відпустки для догляду за дитиною основного працівника.
Суть трудової суперечки між звільненою працівницею та комунальним медичним закладом полягав у тому, що у зв'язку із перетворенням бюджетного медичного закладу у комунальне некомерційне підприємство, працівників скоротили.
Про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. Одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці роботодавець пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації (ч. 1, 3 ст. 492 КЗпП).
Роботодавець вважається таким, що належно виконав вимоги ч. 2 ст. 40, ч. 3 ст. 492 КЗпП щодо працевлаштування працівника, якщо запропонував йому наявну на підприємстві роботу, тобто вакантну посаду чи роботу за відповідною професією чи спеціальністю, чи іншу вакантну роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо.
Тому суд першої інстанції правильно встановив, що відповідач вживав заходи спрямовані на реальне працевлаштування позивача, запропонувавши працевлаштування на посаді сестри медичної загальної практики сімейної медицини, однак вона відмовилася від переведення на вказану посаду, що свідчить про відсутність порушення вимог трудового законодавства при звільненні позивача.
Однак апеляційний суд дійшов помилкового висновку, що відповідач не виконав встановлені вимоги щодо працевлаштування особи, оскільки не запропонував їй наявну на підприємстві вакантну посаду сестри медичної дільничної в амбулаторії загальної практики сімейної медицини №6, яку на той час займала особа, що перебувала у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Джерело: постанова КЦС/ВС від 23.12.2020 р. у справі №285/4227/18.