Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Касаційний адміністративний суд у складі ВС задовольнив касаційну скаргу громадянина, який оскаржив рішення судів попередніх інстанцій у справі №300/2690/19 про відмову у звільненні від сплати судового збору.
Верховний Суд скасував ці судові рішення і направив справу до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження.
Суд зазначив, що, відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: особи з інвалідністю внаслідок Другої світової війни та сім’ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи.
Також у ст. 4 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» визначено, що ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав. До ветеранів війни належать: учасники бойових дій, інваліди війни, учасники війни.
Як убачається з матеріалів справи, позивач додав до позовної заяви копію посвідчення інваліда ІІІ групи, що дає право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни та інвалідів війни, тому відповідно до вищезазначених правових норм він звільнений від сплати судового збору».
Крім того, аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 02.07.2020 року (справа №620/2075/19) в ухвалі 19.08.2019 року (справа №520/2047/19) та постанові від 20 травня 2020 року (справа №640/14679/19) і колегія суддів не вбачає підстав для відступлення від зазначених правових висновків.
Колегія суддів звертає увагу, що обставини у цій справі цілком тотожні справі №800/203/17 (позивач у цій справі також є інвалідом війни ІІІ групи). Таким чином позивач у цій справі звільнений від сплати судового збору.
Однак вказані вимоги наведених правових норм законодавства, зокрема, ст. 22 Закону №3551-XII, були проігноровані судами попередніх інстанцій, у зв’язку з чим було постановлено ухвалу, яка не відповідає закону.
Ураховуючи викладене, переглянувши оскаржуване судове рішення в межах вимог і доводів касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що судами попередніх інстанцій, постановляючи ухвалу про повернення позовної заяви позивачу, допустив порушення норм процесуального права, а відтак її слід скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Тобто матеріали справи підтверджують, що позивач є інвалідом ІІІ групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни та інвалідів війни, тому відповідно до вищезазначених правових норм він звільнений від сплати судового збору.
