Мін'юст зазначає, що процедура банкрутства передбачає низку інструментів, що дозволяють арбітражному керуючому ефективно реалізовувати свої повноваження. Один із таких інструментів – офіційний запит арбітражного керуючого. Законодавство надає йому право направляти запити, зокрема, до державних установ, банків, організацій і отримувати необхідні відомості в чітко визначені строки.
Відповідно до преамбули Кодексу України з процедур банкрутства (далі – Кодекс) Кодекс встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.
Для здійснення судових процедур, які відповідно до Кодексу застосовуються до боржника у справі про банкрутство (неплатоспроможність), господарським судом, який розглядає справу, призначається розпорядником майна, керуючим санацією, керуючим реструктуризацією, керуючим реалізацією або ліквідатором арбітражний керуючий.
Відповідно до абзацу другого частини першої статті 1 Кодексу арбітражний керуючий - фізична особа, яка отримала відповідне свідоцтво та інформація про яку внесена до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України.
Права та обов’язки арбітражного керуючого визначені, зокрема, в статті 12 Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 12 Кодексу арбітражний керуючий користується усіма правами розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією, ліквідатора відповідно до законодавства, у тому числі має право, зокрема відповідно до пункту 5 частини першої зазначеної статті Кодексу звертатися із запитами арбітражного керуючого, у тому числі щодо отримання копій документів, до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, підприємств, установ, у тому числі банків, небанківських надавачів платіжних послуг, емітентів електронних грошей, депозитарних установ та інших професійних учасників ринків капіталу, організацій, громадських об’єднань, а також до фізичних осіб.
Що таке запит арбітражного керуючого
Відповідно до положень статті 121 Кодексу запит арбітражного керуючого - це письмове або у формі електронного документа звернення арбітражного керуючого, призначеного господарським судом розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором, керуючим реструктуризацією, керуючим реалізацією, до органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їхні посадових та службових осіб, підприємств, установ, у тому числі банків, небанківських надавачів платіжних послуг, емітентів електронних грошей, депозитарних установ та інших професійних учасників ринків капіталу, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об’єднань, фізичних осіб про надання інформації, копій документів, необхідних арбітражному керуючому для здійснення повноважень у справі про банкрутство (неплатоспроможність) щодо боржника, а також членів сім’ї боржника - фізичних осіб, визначених абзацом другим частини п’ятої статті 116 цього Кодексу, стосовно якого арбітражний керуючий здійснює повноваження розпорядника майна керуючого санацією, ліквідатора, керуючого реструктуризацію або керуючого реалізацією.
Надання інформації, що містить банківську таємницю та, що становить професійну таємницю
Отримання арбітражним керуючим від банків інформації, що містить банківську таємницю, здійснюється в порядку та обсязі, визначених Законом України «Про банки і банківську діяльність» (частина перша статті 121 Кодексу).
Необхідно зазначити, що відповідно до пункту 13 частини першої статті 62 Закону України «Про банки і банківську діяльність» інформація щодо юридичних та фізичних осіб, що становить банківську таємницю, розкривається банками, зокрема арбітражним керуючим - на їхні запити стосовно боржників, щодо яких арбітражний керуючий здійснює повноваження розпорядника майна керуючого санацією, ліквідатора, керуючого реструктуризацію або керуючого реалізацією, в порядку, встановленому статтею 121 Кодексу України з процедур банкрутства, - щодо банківських рахунків клієнтів та операцій, проведених на користь чи за дорученням клієнта. А саме відомості на конкретно визначену дату або за конкретний проміжок часу та стосовно конкретного клієнта (юридичної або фізичної особи, фізичної особи - підприємця) про наявність рахунків, номери рахунків, залишок коштів на рахунках, операції списання з рахунків та/або зарахування на рахунки, призначення платежу, а також щодо договорів боржника про зберігання цінностей або надання клієнту в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа.
Також відповідно до частини першої статті 121 Кодексу отримання арбітражним керуючим інформації від небанківських надавачів платіжних послуг, емітентів електронних грошей, що містить таємницю надавача платіжних послуг або емітента електронних грошей, здійснюється в порядку та обсязі, визначених Національним банком України.
Так, згідно з пунктом 13 частини першої статті 136 Закону України «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки» інформація, що становить професійну таємницю, надається особами, зазначеними у пунктах 1-3 частини першої статті 134 цього Закону, за відповідним рішенням суду або на письмовий запит, отриманий від, зокрема арбітражних керуючих - у порядку, встановленому статтею 121 Кодексу України з процедур банкрутства, - щодо рахунків клієнтів та операцій, проведених на користь чи за дорученням клієнта. А саме відомості на конкретно визначену дату або за конкретний проміжок часу та стосовно конкретного клієнта (юридичної або фізичної особи, фізичної особи - підприємця) про наявність рахунків, номери рахунків, залишок цінних паперів на рахунках у цінних паперах, операції списання з рахунків та/або зарахування на рахунки, призначення платежу.
Вимоги до оформлення запиту
Також Кодексом встановлено вимоги до оформлення запиту арбітражного керуючого.
Так, до запиту арбітражного керуючого додається посвідчена арбітражним керуючим копія судового рішення про призначення його у справі про банкрутство (неплатоспроможність) розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором, керуючим реструктуризацією або керуючим реалізацією. Вимагати від арбітражного керуючого надання разом із запитом арбітражного керуючого інших документів забороняється.
При цьому запит арбітражного керуючого не може стосуватися надання консультацій і роз’яснень положень законодавства.
Строки для надання відповіді на запит
Крім того, відповідно до частини другої статті 121 Кодексу орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, у тому числі банків, небанківських надавачів платіжних послуг, емітентів електронних грошей, депозитарних установ та інших професійних учасників ринків капіталу, організацій, громадських об’єднань, фізичні особи, яким направлено запит арбітражного керуючого, зобов’язані не пізніше десяти робочих днів з дня отримання запиту надати арбітражному керуючому відповідну інформацію, у тому числі таку, що становить банківську таємницю, таємницю надавача платіжних послуг або емітента електронних грошей, крім таємної та/або службової інформації та копій документів, у яких міститься таємна та/або службова інформація, копії документів.
У разі якщо запит арбітражного керуючого стосується надання значного обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, строк розгляду запиту арбітражного керуючого може бути продовжено до 20 робочих днів з обґрунтуванням причин такого продовження, про що арбітражному керуючому письмово повідомляється не пізніше п’яти робочих днів з дня отримання запиту арбітражного керуючого.
Задоволення запиту арбітражного керуючого може бути здійснено шляхом надання відповідної інформації, копій документів у формі електронного документа.
У разі якщо задоволення запиту арбітражного керуючого передбачає виготовлення копій документів обсягом більш як десять сторінок, арбітражний керуючий зобов’язаний відшкодувати фактичні витрати на копіювання та друк.
Розмір таких витрат не може перевищувати граничних норм витрат на копіювання та друк, встановлених відповідно до законодавства.
Відповідальність за відмову в наданні інформації
Відмова в наданні інформації на запит арбітражного керуючого, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання недостовірної інформації тягнуть за собою відповідальність згідно із законом, крім випадків відмови в наданні таємної та/або службової інформації (частина третя статті 121 Кодексу).
Необхідно також зазначити, що норми стосовно надання арбітражним керуючим можливості звертатися із запитом щодо отримання інформації, необхідної для здійснення повноважень у справі про банкрутство (неплатоспроможність), з’явились в Кодексі відносно недавно, а саме з набранням чинності 29 липня 2023 року Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань провадження та застосування процедур банкрутства у період дії воєнного стану» від 13.07.2023 року №3249-IX.
Застосування такого інструменту, як запит арбітражного керуючого, значно спрощує доступ арбітражним керуючим до інформації, якої вони потребують у рамках виконання своїх повноважень, полегшує збір необхідної інформації про боржника та забезпечує вчасне її отримання.