Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Відповідно до частини 5 статті 9 Закону України «Про збір і облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі — ЗУ №2464) сплата єдиного внеску здійснюється виключно у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки територіальних органів Пенсійного фонду, відкриті в органах Державного казначейства України для його зарахування.
Днем сплати єдиного внеску у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунка платника на відповідні рахунки Пенсійного фонду вважається день списання банком або Державним казначейством України суми платежу з рахунка платника незалежно від часу її зарахування на рахунок Пенсійного фонду. Частиною 8 статті 9 ЗУ №2464 визначено, що платники єдиного внеску зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, наступного за базовим звітним періодом. При цьому платники-роботодавці під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов’язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі). За несплату, неповну сплату або несвоєчасну сплату суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансових платежів), накладається штраф у розмірі 10% таких несплачених або несвоєчасно сплачених сум (п. 6 ч.11 ст. 25 ЗУ 2464).
