Штраф за алкогольний бренд на посуді

Основи рекламної діяльності в Україні, а також відносини, що виникають у процесі провадження, розповсюдження та споживання реклами, регулює Закон України від 03.07.96 р. №270/96-ВР «Про рекламу» (далі — Закон №270).
Рекламою вважається інформація про товари, поширена у будь-якій формі та будь-який спосіб, призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їхній інтерес щодо таких товарів.
У ст. 22 Закону №270 практично ототожнено рекламу алкогольних напоїв та рекламу знаків для товарів і послуг, інших об'єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються алкогольні напої (алкогольних брендів).
Закон №270 не містить прямої заборони на рекламу алкогольних брендів на посуді у кафе. Проте п. 2 ст. 22 Закони №270 забороняє рекламу алкогольних брендів засобами зовнішньої та внутрішньої реклами, а також за допомогою заходів рекламного характеру.
Звичайно, розміщення реклами алкогольних брендів на посуді у кафе зовнішньою рекламою не є.
Заходами рекламного характеру вважаються дії з розповсюдження реклами, що передбачають безкоштовне розповсюдження зразків рекламованих товарів і/або обмін споживачам одної кількості або одного виду рекламованих товарів на інший, що також не належить до ситуації, що розглядається.
Внутрішньою рекламою вважається розміщення рекламної інформації всередині будівель, крім місць торгівлі (у т.ч. буфетів, кіосків тощо), де може розміщуватися інформація про товари, які безпосередньо у цих місцях продаються.
Практика показує, що контролюючі органи (а в питаннях розміщення реклами таким є Держінспекція України з питань захисту прав споживачів) при накладенні штрафів вирізняються багатою фантазією. Тож розміщення реклами алкогольних брендів на посуді може тлумачитися перевіряльниками як розміщення внутрішньої реклами з порушенням вимог п. 2 ст. 22 Закони №270.
Проте тлумачення терміна «внутрішня реклама» у ст. 1 Закону №270 прямо містить застереження про те, що розміщення інформації про товари, які безпосередньо реалізовуються у місцях торгівлі ними, не є внутрішньою рекламою.
Проаналізувавши Порядок здійснення торгової діяльності і правила торгового обслуговування на ринку споживчих товарів, затверджені постановою КМУ від 15.06.2006 р. №833, доходимо висновку, що кафе вважається подібним місцем торгівлі. Тому розміщення на посуді (меблях, предметах інтер'єру) у кафе інформації (реклами) про товари, напої (у т.ч. у вигляді алкогольних брендів, назв тощо), які у цьому кафе реалізуються, не повинно вважатися порушенням ст. 22 Закону №270. Якщо ж на посуді зображено бренди алкогольних напоїв, які не реалізуються у цьому місці торгівлі, формально це може тлумачитися перевіряльниками як порушення.
Звернімо увагу, що згідно з п. 4 ст. 27 Закону №270 за порушення вимог законодавства щодо розповсюдження та розміщення реклами до підприємця — розповсюджувача реклами може бути застосовано штраф у розмірі п'ятикратної вартості розповсюдження реклами. При неможливості встановлення вартості реклами, розповсюдженої з порушенням вимог Закону №270, на розповсюджувачів за рішенням Держспоживінспекції може бути накладено штраф у розмірі до 5 100 грн.
Отже, щоб уникнути формального порушення ст. 22 Закону №270, слід утриматися від зображення (реклами) на посуді торгових марок алкогольних напоїв, які не реалізуються у конкретному кафе.