Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Про це йдеться у листі ДФСУ від 15.06.2017 р. №1958/4/99-99-12-02-03-13.
Нагадаємо, спеціальні норми п. 38 підрозділу 10 ПКУ в редакції Закону №1989-VIIІ з 15 квітня 2017 року встановили особливий порядок оподаткування податком на майно та єдиним податком для об’єктів, що розташовані на тимчасово окупованій території та/або на території населених пунктів, які розташовані на лінії зіткнення (далі – територія АТО).
Зокрема, на період з 14 квітня 2014 року до 31 грудня року, в якому буде завершено АТО, виключено із об’єктів оподаткування податком на майно та єдиним податком розташовані на території АТО:
- об’єкти житлової та нежитлової нерухомості;
- земельні ділянки.
Отже, з 14 квітня 2014 року по дату набрання чинності вищезазначених норм не виникав обов’язок платників податку на майно та єдиного податку щодо складання та подання податкової звітності.
За таких обставин до вказаної категорії платників передбачені ст. 120 ПКУ підстави щодо застосування санкцій за неподання або несвоєчасного подання податкової звітності не виникають. Водночас прийняті органами ДФС у вказаному періоді рішення щодо застосування таких санкцій підлягають скасуванню на підставі розпорядження уповноваженої особи відповідного територіального органу за місцезнаходженням об’єкта оподаткування.
З метою узгодження розміру грошових зобов’язань платників податків відповідно до приписів спеціальних норм, суб’єкти господарювання, які до набрання чинності належали до категорії платників податку на майно та єдиного податку уточнюють узгоджені у періоді податкові зобов’язання, керуючись нормами ст. 50 ПКУ.
Санкції для грошових зобов’язань вказаного періоду не застосовуються, а нараховані – підлягають скасуванню на підставі розпорядження уповноваженої особи відповідного територіального органу за місцезнаходженням об’єкта оподаткування.
