• Посилання скопійовано
Вилучено з «Моїх новин»

За переказ коштів без РРО підприємство оштрафували на 3,7 млрд грн

Вилучено з «Моїх новин»

Суд відмовився задовольнити позов компанії «Тріолан.Мані» до ДПС про скасування накладення штрафу на 3,7 млрд грн за невикористання РРО при переказі коштів

За переказ коштів без РРО підприємство оштрафували на 3,7 млрд грн

Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.

Суд відмовився задовольнити позов компанії "Тріолан.Мані" до ДПС Києва про скасування накладення штрафу на 3,7 мільярда гривень за порушення положення про ведення касових операцій у національній валюті.

Про це йдеться в рішенні Окружного адміністративного суду Києва.

У тексті постанови стверджується, що дочірня компанія інтернет-провайдера "Тріолан" здійснювала переказ коштів в нацвалюті через програмно-технічні комплекси самообслуговування без використання реєстраторів розрахункових операцій.

При цьому, за результатами податкової перевірки, проведеної в березні 2019 року, встановлено, що в період з 1 січня 2016 року по 22 лютого 2019 року загальний обсяг операцій з прийому готівки (які знайшли відображення в касовій книзі) становив 738,6 млн грн.

Відповідно до закону "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", при наданні відповідних фінпослуг РРО повинні використовуватися, відповідно "Тріолан.Мані" порушила закон.

У свою чергу, в компанії підкреслювали, що профільне законодавство не містить вимог щодо застосування РРО при здійсненні діяльності з переказу коштів. Однак суд цей аргумент не врахував.

Засновниками ТОВ "Тріолан.Мані" вказані Сергій Міщенко і Світлана Остапенко, керівником - Олександр Куштім, який також є директором ряду інших компаній, що входять в групу компаній Triolan.

 

На чому грунтувався Окружний адмінсуд м. Києва:

  1. Внесення готівкових коштів для подальшого переказу за допомогою платіжних пристроїв (до яких згідно з п. 1.32-2 ст. 1 Закону належать і програмно-технічні комплекси самообслуговування (далі – ПТКС), відповідно до п. 21.1 ст. 21 Закону, є одним із шляхів ініціювання переказу коштів (у тому числі за допомогою ПТКС);
  2. Під час здійснення операцій комерційних агентів банків та небанківських фінансових установ з приймання готівки для подальшого її переказу з використанням ПТКС (за винятком ПТКС, що дають змогу користувачеві здійснювати виключно операції з отримання коштів) мають застосовуватися РРО;
  3. Норми Закону про фінансові послуги, відповідно до яких діяльність з переказу коштів є фінансовою послугою, свідчать на користь того, що надання можливості користувачу ініціювання переказ коштів (у тому числі за допомогою ПТКС) є наданням послуги з переказу коштів, а під час надання послуги з переказу коштів надавачі такої послуги зазвичай (але не обов`язково) отримують за це відповідну комісійну винагороду;
  4. Посилання позивача на те, що ні Закон України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», ні Положення про порядок видачі небанківським фінансовим установам ліцензії на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунків, затвердженим Постановою Правління НБУ від 17.08.2017 р. №80, не містять вимог щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій (РРО) під час здійснення діяльності з переказу коштів, не приймається судом до уваги, оскільки вказані нормативно-правові акти регулюють зовсім інші правовідносини, зокрема, що виникають у сфері діяльності небанківським фінансовим і жодним чином не впливають на регулювання правовідносин щодо податкового обліку обігу коштів;
  5. В розумінні Положення №148, ПТКС позивача підпадає під визначення відокремленого підрозділу, де надаються послуги та здійснюються розрахункові операції, позивач був зобов`язаний здійснювати облік готівки в касовій книзі на повну суму її фактичних надходжень (до ПТКС) на підставі прибуткових касових ордерів, чого позивачем на власний розсуд зроблено не було.

***

Читайте також: 3,7 млрд. грн. штрафу: перевірки касової дисципліни і судова практика

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Джерело: Економічна правда

Рубрика: Право і відповідальність/Відповідальність, санкції і штрафи

Зверніть увагу! Матеріали в розділі «Новини», а також коментарі до них можуть містити аналітичні погляди сторонніх експертів та представників державних органів. Редакція докладає зусиль для перевірки достовірності даних, проте думка авторів може не збігатися з позицією редакції.

Оскільки податкове та бухгалтерське законодавство постійно змінюється, ми рекомендуємо використовувати наведену інформацію як довідкову та звертатися за індивідуальною консультацією перед прийняттям фінансових рішень. Редакція здійснює модерацію коментарів відповідно до Редакційної політики сайту.

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі новини рубрики «Відповідальність, санкції і штрафи»